Види лакриці
Фахівці виділяють 2 різновиди лакриці: Glycyrrhiza glabra var. Glabra та Glycyrrhiza glabra var. glandulifera.
Але в Росії найчастіше називають це трав’яниста рослина солодкою. Зазначений рід включає в себе більше 20 видів. Крім голої солодки (локриці), виділяють ще різновиди: шорстка, щетиниста, бухарська, Гончарова, Коржинського, трилисна, македонська та уральська.
Деякі з рослин, що зустрічаються на території Росії. У південних регіонах європейської частини і на Кавказі зростає переважно лакриця, а в Західному Сибіру і на півдні Уралу – солодка уральська.
Хімічний склад і калорійність лакриці
В медицині та кулінарії використовують корені. Інші частини рослини не затребувані. Корисні властивості кореня лакриці обумовлені її складом. При проведенні досліджень вдалося встановити, що в цій частині солодки містяться такі речовини:
- вуглеводи і схожі з’єднання (мальтоза, сахароза, глюкоза, фруктоза);
- полісахариди (пектинові речовини, до 30% целюлози і до 34% крохмалю);
- органічні кислоти;
- ефірне масло;
- смоли;
- тритерпеноїди;
- стероїди (β-ситостерин);
- фенолкарбонові кислоти;
- кумарини;
- флавоноїди;
- дубильні речовини;
- алкалоїди;
- спирти.
Солодким смаком корінь лакриці зобов’язаний тритерпеноиду гліциризинової кислоти. Її вміст у складі досягає 23%.
Калорійність солодки 385 ккал. До складу рослини входять 3,7 г білків, 10 г жирів і 69 г вуглеводів.
