Трохи історії винаходу

У 50-60-х роках в області спортивної медицини Радянського Союзу була розроблена методика, заснована на застосуванні електростимуляції м’язів у підготовці спортсменів. Мета розробок – збільшення сили з допомогою стимуляції м’язів струмом. Пізніше, в 70-х роках ця методика прийшла в західні країни, де відбувалося подальше вивчення механізмів дії електростимуляції на м’язи людини. Пізніше ЕМС знайшла своє застосування в реабілітаційних центрах, де лежачим хворим стимулювали атрофовані м’язи і підтримували їх життєвий тонус і масу. У дев’яностих дана методика вийшла з області реабілітації в маси здорових людей, і стала об’єктом заробітку компаній, що випускають тренажери для стимуляції м’язів, не виходячи з дому.

За і проти

Насправді, яскрава реклама EMS trainer ще не означає реальну дію і користь для м’язів преса і фізичної форми в цілому.

Ось результати, які обіцяє виробник:

• зміцнення м’язів;
• зростання м’язової маси;
• спалювання жиру;
• корекція проблемних зон і набуття правильного співвідношення пропорцій;
• зменшення целюліту.

Далі розберемося, що з цього дійсність, а що – маркетинговий хід.

З історії появи тренажерів даного виду ясно, що електрична стимуляція допомагає підтримати тонус м’язів, або перемогти атрофію, викликану нерухомим способом життя хворого. Дослідження підтвердили позитивний вплив електричної стимуляції на м’язи, підвищуючи їх силу, зберігаючи масу, попереджаючи подальше руйнування волокон.

Але жоден експеримент не виявив впливу на спалювання підшкірного жиру, отже, і зменшення целюліту, але так само не виявлено та вплив на ріст м’язів. Тому, більшість якостей придумані для залучення більшої кількості клієнтів серед чоловіків і жінок. З цього випливає:

• за – тонус, зміцнення і збільшення сили м’язів;
• проти – обіцянка спалити жир і набрати м’язову масу.