Крива забування Еббінгаузом: 4 основних способа повторення

Всі ми хочемо мати чудову пам’ять і запам’ятовувати всю необхідну інформацію. Психологи вже давно вивчили людську пам’ять і прийшли до висновку, що значна частина того, що ми вивчили, практично відразу ж забувається.

Це одне з властивостей нашої пам’яті, яке отримало назву «крива забування». І ні сила волі, ні досконале вивчення мнемонічних правил не допоможуть вирішити це питання, якщо ми не розберемося у функціонуванні тих механізмів, завдяки яким наша пам’ять «працює».

З роботою цих механізмів добре знайомі люди певних професій (розвідники, шпигуни, математики, вчені, ядерники і т. д.), яким потрібно зберігати в своєму розумі величезна кількість різних даних. Більшість пересічних обивателів запам’ятовують нову інформацію з великими труднощами, а забувають з дивовижною простотою і легкістю. Якщо ж якісь дані і залишаються в пам’яті, то в потрібний момент згадати їх практично неможливо.

Крива забування або крива Еббінгаузом – що це таке, простими словами? Коли і ким була створена крива забування? У чому полягає суть кривий Еббінгаузом? Існує проста, але ефективна методика запам’ятовування потрібної інформації? У цій статті розглянемо ці та інші питання, що стосуються кривої забування і технік освоєння нової інформації.

Крива забування: що це таке?

Крива забування – це крива, яка наочно демонструє те, як довго може зберігатися в пам’яті одного разу вивчена інформація. Крива Еббінгаузом була отримана в результаті експериментального вивчення пам’яті німецьким психологом-експериментатором і автором праці «Про пам’яті» Германом Эббингаузом. Сталося це знаменна подія в 1885 році.

Германа Еббінгаузом приваблювала ідея «чистої» пам’яті. Суть цієї ідеї полягає в тому, щоб використовувати той вид запам’ятовування, на який процеси мислення не мають ніякого впливу.

Психолог довгий час займався вивченням цієї ідеї. Він розробив метод навчання, який базується на основі спеціальних складів. Усі склади повинні складатися з трьох елементів: однією голосною і знаходяться між нею двома приголосними. Склади не повинні викликати у людини ніяких смислових асоціацій. Підходять такі склади, як нук, днц, раш, тюф, фів, ндч і т. д.

Провівши ряд серйозних досліджень, в яких брали участь студенти-добровольці, Эббингаузу вдалося довести, що забування після першого безпомилкового повторення певної серії безглуздих складів відбувається дуже швидко.

Протягом перших 60 хвилин після першого безпомилкового повторення забувається близько 60 – 62% усієї вивченої інформації. Через 10 годин після вивчення матеріалу в людській пам’яті залишається близько 35 – 37% отриманої інформації.

Потім процес забування починає сповільнюватися. Через 6 днів після вивчення матеріалу в пам’яті залишається близько 20 – 22% всієї отриманої інформації. Практично стільки ж інформації (18 – 20%) залишається в пам’яті і через 30 днів.

У чому полягає суть кривої забування?

Взявши за основу криву забування, Герман Еббінгауз зробив висновок, що основне забування відбувається в той період часу, який слідує безпосередньо за вивченням. Саме в цей період людина забуває найбільший обсяг нещодавно вивченого матеріалу. Якщо ж індивід підходить до запам’ятовування матеріалу осмислено, то необхідна інформація запам’ятовується в 9 разів швидше.

Чим більше разів людина повторює вивчений матеріал, тим меншою стає швидкість завчання. Це свідчить про те, що 25 щоденних повторень будуть менш корисними і ефективними, ніж 20 щоденних повторень.

Вибираючи між вивченням в цілому та вивченням частинами, слід віддати перевагу першому варіанту. Якщо вам потрібно вивчити вірш, то відразу вчіть його цілком, а не розбивайте на частини.

Ті елементи, які знаходяться на початку і кінці, запам’ятовуються набагато краще, ніж ті елементи, які знаходяться в середині (більш детально про це у розділі «Ефект краю: що це таке?»). Якщо ж людина точно знає, що вивчається ним інформація обов’язково стане в нагоді йому, то він буде запам’ятовувати її набагато краще.

У 30‑ті роки минулого століття був проведений ще один експеримент, який підтвердив зроблені Эббингаузом відкриття і висновки. Нова техніка отримала назву «інтервальні повторення». Хоч дана методика і працювала, але популярною вона так і не стала, так як в процесі її використання, то і справа виникали певні складнощі.

З настанням комп’ютерної ери виникла ідея автоматизації процесу навчання. У 1980‑ті роки поляк Петер Возняк, будучи студентом Познанського політехнічного університету, створив алгоритм довгострокового запам’ятовування SuperMemo. Програма могла б стати досить-таки популярною, якби не один суттєвий нюанс: процес забування, незважаючи на те, що існують загальні для всіх людей закономірності, унікальний для кожного окремо взятого індивіда. Тому алгоритму потрібно було підлаштовуватися під індивідуальні особливості кожної людини, а зробити це дуже непросто.

Цікаве:  Страх чужих людей: чому виникає і як від нього позбутися

Запам’ятовування за методикою Еббінгаузом

Герман Еббінгауз довів, що основна частина даних забувається в перші декілька годин після заучування. Що ж з цим робити? Як запам’ятати потрібну інформацію і без праці відтворити її в потрібний момент?

Ефективне запам’ятовування відбувається завдяки повторенню вивчені раніше матеріалу. Ви можете знизити швидкість забування, якщо будете повторювати вже завчений матеріал. Так як повторення – мати навчання, то немає нічого дивного в тому, що воно допомагає запам’ятати важливі дані.

Повторення позитивно впливає на довгострокову пам’ять, тим самим допомагаючи запам’ятати досліджуваний матеріал на тривалий термін. Заучування ж якого-небудь матеріалу за один раз не принесе жодної користі.

Хочете запам’ятати об’ємну інформацію? Тоді прислухайтеся до думки фахівців і дійте наступним чином: вивчить матеріал у кілька підходів і не забудьте виділити певну кількість часу на повторення.

Повторення за методикою Еббінгаузом, розподілене в часі певним чином, порівняно з багаторазовим відтворенням, дає більш відчутні результати. Цей вид повторення не тільки сприяє міцному засвоєнню досліджуваного матеріалу, але і допомагає заощадити багато часу і сил.

Повторення за методикою Еббінгаузом володіє масою достоїнств. Розглянемо найбільш яскраві ефекти використання даного виду повторення.

Науково доведено, що вивчення будь-якої інформації не протікає рівномірно, а має тимчасові регреси. Гарне і ефективне запам’ятовування змінюється черговим провалом у пам’яті. Але тимчасові регреси мають тимчасовий характер, тому пам’ять може знову відтворити вже забуту інформацію.

Так як запам’ятовування матеріалу відбувається стрибками, то кожне наступне повторення, порівняно з попереднім повторенням, може бути як менше, так і більше ефективним.

Якщо ви вивчаєте легкий для запам’ятовування матеріал, то перші повторення, порівняно з наступними повтореннями, дозволять вам добитися відчутних результатів. Кожне нове повторення лише незначно збільшить обсяг вже завченою інформації.

Якщо ж вам необхідно вивчити складний для воспризведения матеріал, то спочатку процес запам’ятовування буде протікати дуже повільно, а потім його швидкість почне збільшуватися в геометричній прогресії. Не чекайте якихось феєричних результатів після перших повторень, адже обсяг складним для запам’ятовування інформації почне збільшуватися тільки завдяки багаторазовим повторенням.

Запам’ятовування за методикою Еббінгаузом володіє таким дивовижним ефектом, як ремінісценція. Через деякий час після ознайомлення з інформацією ви почнете згадувати ті додаткові деталі, на які відразу не звернули ніякої уваги. Саме тому запам’ятовування, розроблений за методикою Еббінгаузом, набагато продуктивніше й ефективніше, ніж кілька повторень відразу ж після вивчення інформації.

Чому так відбувається? Справа в тому, що у часових проміжках між запам’ятовуванням і повторенням на несвідомому рівні додатково відбувається закріплення потрібної інформації в головному мозку. Якщо ж кілька разів повторити матеріал відразу ж після його вивчення, то таке закріплення просто не відбудеться.

Основні режими повторення за методикою Еббінгаузом

Існує два основних режими повторення, розробленого на основі кривої забування Германа Еббінгаузом: короткостроковий і довгостроковий.

Короткостроковий режим повторення

Короткостроковий режим повторення підійде вам в тому випадку, якщо на запам’ятовування матеріалу у вас є 40 – 48 годин.

Перше повторення матеріалу повинно відбутися відразу ж після його прочитання.

Через 18 – 20 хвилин після першого повторення ознайомтеся з інформацією ще раз.

Третє повторення повинно відбутися через 7 – 8 годин після другого повторення.

Через 23 – 24 години після третього повторення повторіть матеріал ще раз!

Повторюйте вивчений матеріал якомога активніше. Робіть це усвідомлено. Будь повторення повинне супроводжуватися не просто відтворенням інформації, але і її осмисленням.

Щоб активізувати цей процес і почати осмислено запам’ятовувати інформацію, знаходите або придумуйте життєві приклади на задану тему. Експерти стверджують, що активне і осмислене повторення «змушує» працювати асоціативну пам’ять і увагу, тому процес запам’ятовування стає більш ефективним і якісним.

Фахівці радять не переслуховувати або перечитувати інформацію, а витягати її з пам’яті. Якщо під час вилучення з пам’яті тих чи інших даних у вас виникнуть якісь труднощі, то просто загляньте в джерело, знайдіть ту інформацію, яку ви не можете згадати, а потім продовжуйте самостійно переказувати матеріал.

Довгостроковий режим повторення

Якщо на запам’ятовування матеріалу у вас є більше часу, ніж два дні, а інформацію вам необхідно пам’ятати дуже довго, то вам підійде довгостроковий режим повторення.

Цікаве:  9 правил, як правильно вести щоденник подяки всесвіту

Перше повторення повинно відбутися відразу ж після знайомства з матеріалом.

Через 25 – 30 хвилин після першого повторення повторіть матеріал ще раз.

Третє повторення повинно відбутися через 23 – 24 години після другого повторення.

Повторіть матеріал в четвертий раз через 14 – 21 день після третього повторення.

Через 60 – 90 днів після четвертого повторення ще раз повторіть вивчену раніше інформацію.

Якщо вам необхідно вивчити великий обсяг інформації, то повторюйте її так, щоб ступінь подробиці кожен раз була різною. У перший раз повторіть вивчений матеріал у повному обсязі, під час другого повторення згадуйте тільки ключові моменти, під час третього повторення згрупувати всю інформацію по-іншому або згадуйте її в зовсім іншому порядку (від кінця до початку, з середини до початку, з середини і до кінця, від кінця до середини, тільки початок і тільки кінець і т. д.). Чим грунтовніше і детальніше ви переробить весь обсяг потрібної вам інформації, тим краще ви її запам’ятайте.

Повторювати інформацію потрібно не менше трьох разів. Трикратне повторення – це той необхідний мінімум, без якого ви ніяк не зупините дію кривої забування. Розвідники-нелегали, вивчаючи свою легенду, тільки повторюють її не менш 100 – 120 разів, але і регулярно освіжають її в пам’яті. І в цьому немає нічого дивного, адже розвідник ризикує своїм життям, якщо забуде хоч найменшу деталь своєї легенди або не зможе згадати її в потрібний момент.

Правильне повторення матеріалу не тільки покращує його збереження в довгостроковій пам’яті, але і робить його подальше відтворення більш простим і легким.

4 основних способу повторення

Існує кілька популярних і ефективних способів, завдяки яким ви зможете запам’ятати потрібну вам інформацію на довгий час. Для довгострокового запам’ятовування режиму характерні наступні техніки: питання і відповіді, переказ, створення спеціальних карток, тестування.

1. Питання і відповіді

Відповіді на питання по заданій темі – один з найпростіших і дієвих способів запам’ятати раніше вивчений матеріал. Питання присутні практично в кожному підручнику, але багато людей їх просто пропускають і не звертають на них ніякої уваги. А дарма, адже дана техніка реально допомагає систематизувати прочитану інформацію, розкласти її по полицях в голові і запам’ятати ключові моменти.

2. Переказ

Переказ – відмінний спосіб запам’ятовування матеріалу в тому випадку, якщо перед вами не стоїть завдання відтворювати отриману інформацію дослівно. Під час переказу активізується мовленнєвий мислення, яке не тільки позитивно впливає на запам’ятовування інформації, але і допомагає відкласти в голові вибраний спосіб його відтворення.

Переказуючи комусь прочитаний матеріал, ви не тільки краще його запам’ятайте, але і поділіться з іншими людьми корисною інформацією. Якщо ж інших людей поблизу немає, або ви вивчаєте ті теми, які зможуть зрозуміти тільки розбираються в даній спеціалізації колеги, то встаньте перед дзеркалом і перекажіть матеріал самому собі. Можна включити фантазію і уявити себе вчителем чи викладачем, який готується до відкритого уроку чи лекції.

3. Картки

Спеціально створені картки для запам’ятовування є своєрідним планом повторення. Щоб створити таку картку, на одній стороні вам потрібно написати формулу, термін чи поняття, а на іншій стороні – опис цієї формули, терміна чи поняття у вигляді тези.

Не варто забувати, що картка для запам’ятовування – це помічник, а не джерело інформації. Під час повторення тримайте картки поблизу, але намагайтеся не занадто часто заглядати в них, так як ваше завдання полягає в тому, щоб якомога швидше вивчити потрібну інформацію і почати відтворювати її самостійно.

4. Тестування

Ефективність тестування як способу повторення і запам’ятовування інформації доведена багатьма серйозними дослідженнями. Ті питання, які попалися в тесті, залишаються в пам’яті людини практично назавжди.

Але не забувайте, що максимальну користь від тестування ви отримаєте тільки в тому випадку, якщо сядете за виконання тесту відразу ж після ознайомлення з новою інформацією.

Ефект краю: що це таке?

Ефект краю – це закономірність пам’яті, суть якої полягає в тому, що людині простіше всього запам’ятати початок і кінець досліджуваного матеріалу. Сумніваєтеся, що дане твердження не відповідає істині? Тоді давайте проведемо невеликий експеримент!

Цікаве:  Як повернути чоловіка в сім’ю від коханки: поради з психології

Без попередньої підготовки і як можна швидше прочитайте наступні слова:

  • рушник;
  • книга;
  • годинник;
  • мандарин;
  • автомобіль;
  • квартира;
  • манго;
  • картина;
  • астероїд;
  • фламінго;
  • дерево;
  • гіпопотам.

Тепер перевірте себе: поверніть або закрийте цю сторінку і спробуйте пригадати якомога більше слів, які ви щойно прочитали.

Більшість людей обов’язково згадують такі слова, як «рушник» та «гіпопотам». Перебувають у середині списку слова згадати набагато складніше.

Ефект краю відмінно працює не тільки зі словами зі списків. Якщо перед сном ви спробуєте проаналізувати всі ті події, які відбувалися з вами на протязі дня, то відразу ж згадайте ранок або вечір. Ті ж події, які відбувалися з вами вдень, згадати буде трохи важче.

Саме ефект краю змушує студентів мріяти про те, щоб на іспиті їм попався перший квиток, а розвідників – відчувати труднощі під час заучування хронологічної середини їх легенди.

За допомогою ефекту краю можна не тільки «обдурити» криву забування, але і приховати свій інтерес до тієї теми, яка вас цікавить найбільше. Почніть розмову з якої-небудь теоретичної теми, яка не представляє для вас особливого інтересу. В середині розмови задайте питання яке вас цікавить або повідомте те, заради чого ви і почали цю розмову. Закінчити розмову потрібно обговоренням якою-небудь нейтральною і не викликає негативних емоцій теми.

Ефект краю спрацьовує лише в тому випадку, якщо ви в середині розмови обговорюєте ту тему, яка не є болючою для вашого співрозмовника. Якщо ви бачите, що ваші запитання викликають у людини дискомфорт і неприємні емоції, то спробуйте донести свої думки і дізнатися цікаву для вас інформацію якимось іншим способом.

Взаємозв’язок інтерференції і кривий Еббінгаузом

Інтерференція – це закономірність пам’яті, суть якої полягає в тому, що подібні спогади з часом починають змішуватися в нашій голові. Чим більше спогади схожі між собою, тим важче людині достовірно їх пригадати. Подібні спогади впливають один на одного особливим чином. Тимчасові рамки того чи іншого спогади не мають ніякого значення: припоминанию нової інформації перешкоджає стара інформація, а припоминанию старої інформації перешкоджають нові знання.

Як це працює? Наведемо приклад з життя. У вас є банківська картка, якою ви користуєтеся вже три роки. За цей час у вас не виникало ніяких проблем з тим, щоб згадати пін-код на цій карті. Коли ж термін дії картки закінчився, банк видав вам іншу карту з абсолютно іншим пін-кодом.

Після отримання нової картки ви якийсь час, користуючись послугами банкомата, будете згадувати старий pin-код. Вам доведеться докладати свідоме зусилля, щоб згадати про те, що у вас тепер нова карта і новий pin-код.

Але через деякий час у вас зміниться звичка: ви автоматично почнете використовувати новий pin-код, а старий пін-код спочатку будете з працею згадувати, а потім і зовсім його забудете.

Пов’язані з аналогічною ситуацією подібні спогади накладаються один на одного і заважають об’єктивному сприйняттю реальності. Щоб подолати негативну дію кривої забування і звести до мінімуму інтерференції, слід рознести в часі запам’ятовування схожої між собою інформацією.

Якщо ви готуєтеся до іспиту, то завчає інформацію в такому порядку, щоб один за одним йшли ті питання, які не мають між собою ніякого подібності. Якщо вам необхідно вивчити велику кількість важливих документів, то розташуєте їх у такому порядку, щоб кожний наступний документ чимось відрізнявся від попереднього.

Якщо ж хочете, щоб ваш співрозмовник забув про щось, то перезавантажте його великою кількістю однотипної інформації. Спочатку попросіть людину поділитися з вами його точкою зору, а потім детально обговоріть з співрозмовником самі дрібні і незначні деталі. Людина має настільки перейнятися заданою темою, щоб його пам’ять потрапила під вплив інтерференції і він не зміг чітко згадати те, про що йому слід забути. Співрозмовник почне плутатися у власних спогадах.

Якщо ж хтось під час бесіди хоче згадати щось невигідне для вас, то просто почніть йому підказувати. Близькі до правильних, але не відповідають істині підказки створять в голові вашого співрозмовника інтерференцію і будуть перешкоджати припоминанию. Дану тактику часто використовують ті адвокати, які під час судового засідання хочуть заплутати свідка.