Всі існуючі в світі мотиваційні теорії можна розділити на дві великі групи: процесуальні та змістовні. Процесуальні мотиваційні теорії спрямовані на розгляд механізмів переробки зовнішніх сигналів в рішення. Базисом та основою ж змістовних теорій мотивації є ієрархія потреб.

Процесуальні мотиваційні теорії не тільки розглядають вищезгадані механізми, але й найчастіше ґрунтуються на такому важливому аспекті, як доцільність: індивід порівнює поставлені перед собою цілі (очікувані результати) з наявними в його розпорядженні засобами досягнення цих цілей (шляхами досягнення). Провівши порівняльний аналіз очікуваних результатів і шляхів досягнення поставлених цілей, людина може зробити певні висновки і зрозуміти, чи треба йому розпочинати ту чи іншу справу чи ж не варто і братися за це, так як ніяких успіхів в цій сфері він не досягне.

Віктор Врум

Теорія очікування та мотивації Врума відноситься до процесуальних мотиваційних теорій. Віктор Врум, канадський психолог і автор теорії очікуванні і мотивації, на відміну від авторів багатьох інших мотиваційних теорій, стверджував, що активна потреба – це далеко не єдине необхідне мотиваційний критерій, завдяки якому людина прагне досягти тієї чи іншої поставленої перед собою мети. Важливу роль у цьому питанні, згідно Вруму, грає не тільки виникла активна потреба, але й надія індивіда на те, що він, віддавши перевагу певному типу поведінки, реально зможе досягти бажаного результату.

Що таке теорія очікування та мотивації Врума? У чому полягає її суть? З яких основних елементів складається ця мотиваційна теорія? У цій статті розглянемо ці та деякі інші питання, що стосуються теорії очікуванні і мотивації Врума та її застосування на практиці.