Ігрова залежність: види, ознаки та методи боротьби

Буває так, що у людини з’являється певне захоплення, йому подобається проводити свій вільний час за грою. Це може бути, як комп’ютерні консолі, іграшки на телефонах, так і залежність від ігрових автоматів. Проблема в тому, що залежна людина не здатна усвідомити, у що він вляпався. Найчастіше такі люди до останнього заперечують наявність проблеми. У даній статті ми розглянемо, які види подібної залежності зустрічаються, як вона проявляється. Поговоримо про сприяючих чинників. Розглянемо методи можливого лікування.

Визначення, види та стадії

Залежність від ігор — це розлад психіки, що характеризується неконтрольованим потягом до ігор, зокрема на гроші.

Види ігрової залежності:

  • відвідування казино (ігрові автомати, рулетка, карткові ігри, онлайн казино в мережі);
  • комп’ютерна залежність від ігор;
  • лотереї, тоталізатори, телевікторини.

Людина, що зіткнувся з ігроманією, проходить певні стадії під час формування ігрової залежності.

  • Підготовча. Відзначається підвищена сприйнятливість до ігор. Зростає інтерес до конкретного виду.
  • Стадія виграшу. Свідомості людини приходить розуміння того, що гра — це можливість самореалізуватися, а також отримати матеріальну вигоду.
  • Стадія програшу. Коли індивід зациклюється на азартній грі, наявності ігрова залежність, ставки здійснюються на постійній основі, характерна поява негативних емоцій при програші, виникнення думок про те, що ще можна відігратися, людина знову сідає за ігровий стіл. Він витрачає всі свої фінанси, бере гроші в борг. Тут можуть мати місце не тільки ігрові автомати, але також і звичайне зависання в комп’ютерних іграх. Гравця поглинає віртуальний світ, затягує його. Якщо він програє, то намагається повернути свій статус, особливо це стосується мережевих ігор з великою кількістю учасників. Йому всеодно, як залипання за комп’ютером впливає на його життя, чим він ризикує в цей момент. Головна мета – відігратися. Стикаючись з низкою програшів, може наступити розкаяння, усвідомлення неправильності своїх дій. Але вже при найменшому тригері, наприклад, появу грошей або іншого стимулу, знову піддається почуттям, сподіваючись, що цього разу пощастить.
  • Стадія відчаю. Постійні ігри, виграші і програші призводять до втрати інтересу до всього навколишнього світу. На даному етапі найближче оточення індивіда відсторонюється від нього. Людина може розуміти, через що так відбувається, але він не в силах протистояти своєї залежності, не може себе контролювати. На даному етапі можливе виникнення тяги до наркотичних засобів, алкоголю, що буде ще сильніше погіршувати ситуацію. На цій стадії індивід може вдаватися до продажу свого майна, брати кредити і навіть здійснювати правопорушення. Людина продовжує свою гру, сподіваючись на те, що зможе виграти, розплатитися з усіма боргами, поліпшити своє соціальне становище.
  • Стадія безнадії. Хворий нарешті усвідомлює, що не має жодних шансів зірвати великий виграш, розуміє, що у нього залежність, але не може відмовитися від подальшої гри. На такому етапі головною метою для нього є можливість випробувати приємні емоції від самої гри, і це є проявом гострої залежності.

Можливі причини

Ігрова залежність — спроба піти від реальності

  • Соціальні фактори. Доступність комп’ютерів та інтернету, які затягують людей у свої мережі. Особливо проглядається у підлітків, залипаючих в іграх добу безперервно.
  • Психологічні фактори. Сюди відносять наявність лабільною, нестійкої психіки, яка робить людину більш уразливою до впливу ігрових автоматів, комп’ютерних ігор.
  • Незадоволеність своїм життям. Ситуація, коли індивіда переслідують постійні невдачі, він не впевнений в собі і жадає відходу від реальності у віртуальний світ, де зможе бути сміливим, сильним персонажем.
  • Низьке матеріальне становище може провокувати виникнення думок про можливий виграш, легкий спосіб наживи.
  • Самотність. У ситуації, коли в індивіда немає ніякого спілкування, відсутня комунікація, він знаходить друзів зі схожими інтересами на теренах мережевої гри.
  • Наявність шкідливих звичок (алкоголізм, куріння, наркоманія) може спонукати особистість до розвитку ігрової залежності.
  • Наявність сексуальної незадоволеності, що супроводжується відсутністю достатнього вироблення гормонів щастя, може підштовхувати людину до ігрових автоматів, якщо він одного разу відчув сильне збудження в процесі гри, а при виграші відчув повну ейфорію.
Цікаве:  Що робити, якщо бісить колега по роботі

До сприяючих чинників в характері відносять:

  • занижену самооцінку;
  • невміння контролювати свої емоції;
  • гостру реакцію на критику;
  • імпульсивність;
  • агресивність;
  • гіперактивність;
  • високий рівень тривожності;
  • постійний стрес;
  • депресію.

Характерні прояви

Постійні думки про гру і залипання в ній характеризують людину з ігровою залежністю

Дивлячись на ігромана, можна відзначити такі ознаки ігрової залежності:

  • підвищена збудливість, нервозність;
  • безпричинна дратівливість;
  • запальність;
  • байдуже ставлення до прохань рідних;
  • недбале ставлення до самого себе;
  • підступність, брехливість;
  • авантюризм.

Якщо ви або ваш знайомий часто грають, на те, що у людини не просте захоплення, а справжня залежність можуть вказувати певні прояви.

  • Повна залучення в гру. Людина або постійно грає, або у вільні хвилини невпинно говорить про гру, свої перемоги. Може шукати гроші, просити дати йому в борг.
  • При підйомі ставки в грі не здатний вчасно зупинитися, це надає йому ще більший азарт, що супроводжується приємними відчуттями, від яких індивід не може відмовитися.
  • Стає дратівливим і тривожним при неможливості сісти за гру.
  • Опинившись в програші, не може зупинитися, прагне відігратися.
  • Гра є можливістю втекти від реальності, впоратися з навалившейся депресією або подолати інші психологічні проблеми.
  • Игроману властиво применшувати масштаб своєї залежності або взагалі не бачити наявність проблеми.
  • З метою добування грошей для гри може здійснювати правопорушення.
  • Здатний пожертвувати особистими відносинами, роботою заради можливості залишатися в грі.
  • Не може самостійно вирішувати виникають фінансові проблеми, що з’являються на тлі залежності, перекладає їх на інших.

Якими можуть бути наслідки

Думки про самогубство — можливий наслідок ігрової залежності

Наявність ігрової залежності може завершуватися розвитком таких проблем у житті людини:

  • втрата апетиту з подальшою втратою ваги, розвитком анемії, голодної непритомності;
  • поява безсоння;
  • виникнення серйозних головних болів, проблем з органами серцево-судинної системи;
  • розпад сім’ї, зникнення друзів;
  • поява фінансових боргів;
  • соціальна маргіналізація;
  • втрата роботи і працездатності;
  • деградація особистості;
  • розвиток додаткових залежностей (алкоголізму, наркоманії);
  • спроби суїциду, летальний результат.

При відсутності професійної допомоги хворий може закінчити своє життя самогубством.

Лікування

Психотерапія найбільш ефективна в боротьбі з ігровою залежністю
Не більше 5% людей з ігровою залежністю звертаються за лікуванням за особистою ініціативою. В інших випадках їх рятують родичі.

Терапія ігрової залежності являє собою досить тривалий і складний процес. Може застосовуватися, як медикаментозне лікування, так і робота з психологом, психотерапевтом.

  • Медикаментозна терапія. Призначається в ситуаціях, якщо залежність пацієнта супроводжується підвищеною тривожністю або депресією. У таких випадках можуть виписувати антидепресанти і засоби, що сприяють поліпшенню настрою.
  • Психотерапія — найбільш ефективний метод боротьби з ігроманією. Може застосовуватися гіпноз, когнітивно-поведінкова терапія. На сеансах з психотерапевтом пацієнту вдається повністю змінити світогляд, своє ставлення до проблеми, з якою він зіткнувся. Людина починає усвідомлювати, наскільки руйнівним вплив ігрової залежності, як вона впливала на його життя. Може застосовуватися і сімейна психотерапія. Особливо, якщо хворий з-за своєї залежності встиг погіршити взаємини з близькими йому людьми. На сеансах з психотерапевтом вдасться позбавити членів сім’ї від старих образ, вирішити конфліктні ситуації, нормалізувати взаємини. Бачачи такі зміни, у залежної людини починає міцніти і зростати віра в рятування від залежного стану.

Основна мета лікування — зміна свідомості залежного, зміна життєвих пріоритетів людини, позбавлення його від потягу до ігор

Важливо, виявивши прояви ігрової залежності у себе або у своїх близьких, як можна швидше звернутися за допомогою, усвідомити, що ігроманія до добра не доведе, що з часом вона призведе до серйозних наслідків, що діяти потрібно негайно, активно вести боротьбу з цією проблемою.