Методики

«Порожній стілець»

Впливати на психіку пацієнта можна з застосуванням різних методів, кожен з них пропонує певні вправи, які вже підбираються індивідуально з урахуванням потреб кожного клієнта.

• Усвідомлюємо власні відчуття. Клієнта просять сфокусуватися на зовнішніх факторах, на те, що знаходиться в зоні його видимості і слуху. Після чого необхідно сконцентруватися на внутрішніх відчуттях, думках, образах, емоціях, напрузі м’язів. Людина повинна поступово зосереджуватися на своїх внутрішніх процесах, намагаючись проникнути до першопричин, оцінюючи, які бажання і емоції виникають при цьому.
• Інтеграція полярностей. Якщо індивід звик реагувати на події, впадаючи в крайнощі — це негативно відображається на його психіці і світосприйняття в цілому. Важливо внести гармонію в своє життя. Метод заснований на роботі психотерапевта з пацієнтом, навчанні його уникати крайнощів. Вправа підійде тому, хто відчуває наявність внутрішньоособистісного конфлікту, не знає, як її розв’язати. Клієнту пропонують представити свої дві конфліктуючі сторони, які сидять на стільцях. Далі необхідно уявити їх суперечка, вголос проговорити діалог, з допомогою психотерапевта спробувати виявити компромісне рішення.
• Робота зі снами. Нічні сновидіння — це підказки нашої підсвідомості. Якщо людина після пробудження може пригадати, що йому снилося, йому легше зрозуміти, врегулювати внутрішньоособистісний конфлікт. При роботі з таким методом необхідно ставитися до нього серйозно, з метою розшифровки застосовувати не тільки перевірені джерела, але також і свою інтуїцію. На груповій терапії може застосовуватися таке вправу: один пацієнт розповідає, що йому снилося, інші вибирають один з об’єктів, що виникли в сновидінні, і зображують його. Далі вправа проходить у вигляді гри. Кожен учасник приміряє на себе роль, яку він обрав в розказаному сні. Після цього люди діляться своїми почуттями.
• Подолання опору. Клієнт зазначає свої звички, які неефективні або серйозно перешкоджають нормальній життєдіяльності. Психотерапевт просить пацієнта уявити, що ці звички були замінені чимось іншим. Клієнт розповідає про те, що він відчуває при цьому, отримує задоволення від інших занять, відчувається внутрішній опір.
• Порожній стілець. Перед пацієнтом ставиться даний предмет меблів. Людина уявляє, що на ньому сидить той, хто доставив душевне переживання. Пацієнт повинен висловити все наболіле, озвучити своє хвилювання, страхи, невдоволення, дивлячись кривдникові в очі. При цьому неважливо, чи «співрозмовник», що нині живуть або померлою, або зовсім уявним. Суть методики — отримати можливість висловити вголос свої претензії тому, хто викликав душевні переживання, почути свої проблеми зі сторони, нарешті, перейти до практичних занять.
• Гарячий стілець. На сусідньому стільці сидить психотерапевт. Суть методу зводиться до відвертого діалогу між ним і пацієнтом. На «гарячому стільці» сидить сам пацієнт з надією на те, що після вимови своїх проблем, він зможе досягти емоційної рівноваги, прийняти вірне рішення.