Максим – дипломований фахівець з величезним запасом знань, але третій рік поспіль хлопець працює на нецікавою роботі, за яку він отримує копійки. Марина вийшла заміж за чоловіка, до якого не відчувала і не відчуває жодних почуттів. Її життя нудна і нецікава, але розлучатися з нелюбимим чоловіком жінка не збирається. Сусідка зверху затопила квартиру Сергія і не хоче оплачувати ремонт. Сергій не бажає звертатися в суд, так як не вірить у те, що зможе виграти цю справу.

І Максим, І Марина і Сергій постійно відчувають почуття незадоволеності власним життям, але ніяких спроб змінити ситуацію в кращу сторону вони не роблять. Вони звинувачують у всіх своїх бідах масонів, інопланетян, уряд, начальство, долю, родичів або зовсім незнайомих людей. Вони не хочуть змінювати свій спосіб мислення і брати на себе відповідальність за своє життя. Вони не бажають домагатися потрібних їм результатів. Таке пасивне і апатичний психічний стан психологи називають синдромом вивченої безпорадності.

Що таке синдром вивченої безпорадності? Коли, як і ким був відкритий цей синдром? Які причини виникнення вивченої безпорадності існують? Що відчуває чоловік, який став жертвою цього підступного синдрому? Які наслідки чекають індивіда, який потрапив під вплив синдрому вивченої безпорадності? У цій статті розглянемо ці та інші питання, що стосуються впливу синдрому вивченої безпорадності на наш світогляд і якість повсякденного життя.