В побуті і в розмовній мові так називають редис — рослина (овоч) з сімейства Капустяні, вид Редька. Назва овочу походить від лат. «radix» — «корінь». Редиска має безліч сортів, що відрізняються формою і кольором коренеплоду. Бордовий, малиновий, світло-рожевий, жовтий і навіть фіолетовий — природа не пошкодувала фарб!

У їжу йде бадилля і коренеплід. Корисних речовин в бадиллі більше, ніж в корені. Стебло і листя додають у салати, зелений борщ та окрошку. Без редиски не приготуєш цієї окрошки!

Після зими це самий ранній овоч, який врятує від авітамінозу. Простий салат: редиска, кріп і рослинне масло. З відварною картоплею, та весняної тюлькою — саме те!

Зростає редис швидко і повсюдно, його культивують у будь-якій країні. Відомий з давніх часів. Давні греки приносили редис в жертву богу Аполлону. Європейці скуштували редис наприкінці XIII ст., завдяки італійському купцю і мандрівнику Марко Поло, який привіз насіння з Китаю.

У Росії ця рослина з’явилася порівняно недавно — наприкінці XVII ст. Його завіз Петро I з Голландії. За указом государя редис вирощували в Аптекарському городі Санкт-Петербурга.