Емоційна нестійкість: що це таке, причини виникнення та як боротися

Доброго часу доби, дорогі читачі. Сьогодні ми поговоримо про те, що собою являє емоційна нестійкість. Ви дізнаєтеся, з яких причин може розвиватися даний стан. З’ясуйте, яким чином воно характеризується. Поговоримо про можливе лікуванні і про заходи обережності.

Визначення поняття і класифікація

Розглянуте поняття — повна протилежність психоемоційної стабільності. При наявності даного синдрому особистість неадекватно реагує на повсякденні подразники. Такого індивіду складно концентруватися на певній справі.

На те, що людина має стабільну емоційність, можуть вказувати такі ознаки, як:

  • відсутність відчуття безпричинної дратівливості;
  • можливість контролювати свої емоції;
  • вміння самостійно приймати рішення, попередньо обміркувавши їх;
  • відсутність імпульсивності;
  • ігнорування дрібних проблем і неприємностей.

Люди, які стабільні в емоційному плані, нормально взаємодіють з оточуючими, не мають схильності до афектів, здатні плідно працювати, з-за чого є відмінними працівниками. Тоді, як психоемоціонально нестабільні індивіди відчувають проблеми, як при спілкуванні з близьким оточенням, так і на роботі через те, що будь-який подразник знижує їх працездатність.

Емоційною нестабільністю називають відхилення психологічного характеру, що проявляється змінами настрою, відсутністю самоконтролю, імпульсивністю та іншими симптомами емоційної лабільності.

Емоційно-вольова нестійкість є різновидом психічного розладу особистості, головною ознакою якого є наявність емоційної нестабільності. Такий розлад характеризується наступними симптомами:

  • наявність вольових порушень, які призводять до відсутності контролю своїх емоцій;
  • процес прийняття рішень характеризується поспішністю, неврівноваженістю;
  • відсутність продумування можливих наслідків після прийняття неправильного рішення;
  • часті спалахи агресії і гніву.
Цікаве:  6 ефективних вправ когнітивно-поведінкової терапії

Поява в житті навіть мінімальної неприємності порушує життєвий ритм, впливає на працездатність, знижуючи її, якщо у людини є нестабільність емоційного характеру.

Розрізняють імпульсивний і прикордонний типи емоційної нестійкості.

  • Перший характеризується схильністю до імпульсивних дій, необдуманих висновків, відсутністю продумування наслідків проявом жорсткості і агресії.
  • Прикордонний стан характеризується відсутністю стабільності інтересів, наявністю яскравих односпрямованих емоцій, зарозумілістю і нетерплячістю. У прикордонному типі відзначають наступні форми даного стану:
  • фобічна — присутня наявність різноманітних тривог і страхів;
  • істерична — наголошується робота пацієнтів на публіку з метою драматизації свого стану, використання маніпуляцій;
  • псевдо депресивна людина не сприймає себе в реальному світі, не здатний давати правильну оцінку своїм вчинкам;
  • нав’язлива — індивід зациклений на тому, щоб ніхто не дізнався про його проблеми з психічним здоров’ям;
  • психосоматична — зазначається наявність скарг на проблеми функціонування серцево-судинної системи або органів ШКТ (при обстеженні діагнози не підтверджуються);
  • психотическая — найбільш важка форма прикордонного типу. Людина повністю втрачає зв’язок з реальним світом, його можуть переслідувати галюцинації, він може спрямовувати свої дії на самознищення.