Суть теорії особистості Юнга
Щоб зрозуміти, у чому ж саме полягає суть теорії особистості Юнга, необхідно згадати основні положення фрейдівського психоаналізу. Фрейд стверджував, що поведінка будь-якої особистості обумовлене тими несвідомими мотивами, які ґрунтуються на сексуальному потязі. Причиною неврозів, депресій та інших внутрішніх конфліктів є неминучі протиріччя між усвідомлюваною і неусвідомлюваної частинами однієї і тієї ж особи.
Усвідомлювана частина особистості або «супер-его» знаходиться в перманентному стані природних суперечностей з обумовленими тваринної сутністю людини неусвідомленими імпульсивними бажаннями, яким Фрейд дав назву «ід». Чому ж виникають суперечності між «супер-его» і «ід»? Вся справа в тому, що існуючі моральні, етичні і соціальні установки спрямовані на придушення тваринної сутності людини.
Висунуті ж Карлом Юнгом ідеї, що стосуються несвідомого і лібідо, далеко не в усьому збігалися з ідеями Зигмунда Фрейда. Деякі ж погляди швейцарця на несвідоме грунтувалися на досить-таки екзотичних і не зовсім прийнятні для того часу засадах.
Хоча Карл Юнг і погоджується з фрейдовской ідеєю лібідо, але він стверджує, що сексуальна функція не є основною функцією лібідо. Згідно Юнгу, лібідо як джерело природного протиріччя – це не тільки сексуальна енергія, а якась певна психічна енергія. Сексуальна ж енергія є всього лише частиною якоїсь психічної енергії. Сексуальна потреба, як і будь-яка інша необхідність, виходить на перший план лише тоді, коли стає актуальним та пріоритетним для тієї чи іншої особистості.
Якщо розглядати лібідо з точки зору Карла Юнга, то джерелом психологічних проблем може стати не тільки незадоволена сексуальна потреба, але і будь-яка інша потреба, що виходить за рамки неусвідомлених тварин поривів. Юнг стверджував, що тваринна або базова енергія проявляється не тільки в області неусвідомлених потреб тварин, але і в тих видах діяльності, де людина діє на усвідомленому рівні.
Мотиви розвитку особистості, на відміну від Фрейда, Юнг розглядав у зовсім іншому контексті. Створена Фрейдом ідея про комплексі Едіпа пояснюється Юнгом наступним чином: дитина відчуває сильну прихильність до матері, так як саме мати задовольняє базові потреби малюка в теплі, безпеці, їжі і т. д. Сексуальна ж енергія як мотив стає актуальною в період статевого дозрівання дитини, а не в перші роки його життя. Хоча Юнг і не заперечує, що діти можуть відчувати сексуальний потяг і до настання статевого дозрівання, але такі прояви швейцарець відносить до фрагментарним. Юнг розглядає їх не окремо, а крізь призму інших потреб психічного характеру.
Говорячи про те, чим саме визначаються пориви і мотиви особистості в поточний момент часу, Фрейд стверджував, що дитячий період розвитку і отриманий в минулому досвід є основою людської особистості. Згідно з Юнгом, розвиток особистості триває протягом усього її життя, а не зупиняється в дитячому або підлітковому віці.
Юнг стверджував, що будь-яка людина може в будь-якому віці змінитися самим кардинальним чином, тому його пориви і мотиви визначаються не тільки отриманими в дитячому віці емоційними травмами, але і тими актуальними завданнями та мотивами, які існують або будуть існувати в майбутньому.
