Черешня Бичаче серце: опис сорту, відгуки про нього, запилювачі, інструкція з вирощування і розмноження

Черешня росте на багатьох садових ділянках. Плоди цього дерева люблять за солодкість і соковитість. Для одержання багатого врожаю важливо вибрати найбільш якісні сорти, тому багато садівники віддають перевагу черешні Бичаче серце, яка славиться не тільки чудовим смаком, але і невибагливістю.

Опис сорту черешні Бичаче серце

Бичаче, або Волове, серце – один з найбільш великоплідних вітчизняних сортів. Назву він отримав завдяки незвичайній формі ягід – округлою, з невеликою сдавленностью, що надає їм схожість з анатомічною формою серця.

Історія походження та поширення

Цю черешню вивели на території Грузії ще при Радянському Союзі. Призначалася вона для розведення в теплих регіонах: Грузії, Азербайджані, республіках Середньої Азії і південній смузі Росії. Однак сорт завоював таку популярність і любов садівників, що багато з них домоглися культивування Бичачого серця і в інших регіонах. Це стало можливим за рахунок організації якісного зимового укриття, що дозволяє черешні витримати морози та іншу негоду.

Тепер цей сорт зустрічається і в регіонах з більш суворим кліматом:

  • Середній смузі;
  • Центрально-Чорноземному регіоні;
  • Північно-Кавказькому;
  • Волго-В’ятський;
  • Нижньо-Волзькому;
  • Північно-Західному.

Творцями сорту вважаються звичайні садівники, тому він не зареєстрований ні в Грузії, ні на території Росії.

Характеристика і опис дерев

Бичаче серце – рослина середньоросла з кроною пірамідальної форми і негустий листям. Листя великого розміру, темно-зеленого кольору, загострені зверху та зубчасті по краях. Висота дорослого дерева варіюється від 3 до 5 м, остаточний розмір залежить від якості грунту. Саджанці розвиваються швидко.

За рахунок невисокого росту культури зручно збирати урожай. Густота крони дозволяє якісно провітрювати дерево, уникаючи розмноження шкідників і не допускаючи надмірного загущення листя.

Цвіте черешня в другій половині травня. В умовах помірного клімату урожай збирають в липні. У південній смузі – в кінці червня. Дозрівають вони поступово, що дозволяє отримати урожай в кілька етапів. З одного дерева збирають 30-40 кг

Стійкість до температур

У південних регіонах ягідні дерева легко переносять зниження температури. В середній смузі, де взимку можливі морози до -25°C, трапляється вимерзання гілок і пагонів. В умовах помірного клімату важливо здійснити правильну і своєчасну підготовку до зимівлі і забезпечити рослині хороший захист від холодів.

Навесні слід побоюватися поворотних заморозків, які можуть стати причиною загибелі квітів.

Волого — і засухостойкость

Бичаче серце однаково не любить посуху і надлишок вологи. Надмірні, затяжні опади можуть призвести до псування ягід. Під час посухи дерево регулярно поливають, інакше плоди черешні не досягнуть максимального розміру. Від поливу залежить і соковитість врожаю.

Стійкість до хвороб і шкідників

До більшості захворювань, характерних для черешневий культури, Бичаче серце має природний імунітет. З шкідників небезпечні лише деякі – вишнева муха і вишнева моль.

Характеристика і опис ягід

Середня вага однієї ягоди Бичачого серця – 7-8 р. Для неї характерна щільна шкірка яскраво-червоного, винного відтінку. М’якоть трохи світліше оболонки і має яскраво виражений солодкий смак з невеликою кислинкою. За 5-бальною шкалою у плодів цього сорту варто максимальна оцінка. Плодоніжка легко відокремлюється, не пошкоджуючи ягоду.

Увага! Незважаючи на те, що шкірка у Бичачого серця щільна, вона легко лопається, з-за чого зменшується транспортабельність ягід.

Урожай збирають акуратно – зім’яті і пошкоджені ягоди зберіганню не підлягають.

Області застосування

Експерти називають Бичаче серце універсальним десертним сортом. Ягоди вживають у свіжому вигляді, сушать, заморожують і консервують.

Плоди використовують:

  • у соках і нектарах;
  • в домашніх вина і лікери;
  • при виготовленні конфітюрів та варення;
  • в кондитерських виробах;
  • у молочних коктейлях.

Плоди містять величезну кількість вітамінів і корисних мікроелементів. Калорійність у них низька – на 100 г всього 52 ккал.

Переваги і недоліки сорту

Перед тим, як висаджувати рослини на своїй ділянці, необхідно розібратися в плюсах і мінусах сорту.

До плюсів відносяться:

  • Високий показник врожайності.
  • Стабільне щорічне плодоношення.
  • Зовнішній вигляд і смакові якості ягід.
  • Природний імунітет до деяких шкідників і видів грибкових захворювань.
  • При належному догляді дерева володіють морозостійкістю.
  • Відносна стійкість до посухи.

З яскравих мінусів – тільки короткі терміни зберігання стиглих ягід і складності при транспортуванні.

Технологія вирощування

Саджанці краще всього купувати в спеціалізованих магазинах і розплідниках. Рослина для посадки повинно бути з рівним стовбуром однотонного кольору, без ушкоджень кори. Обов’язково наявність нирок і зеленого листя.

Коріння саджанця повинні бути зволожені, добре розвинені і не мати пошкоджень, вузлів і ущільнень.

Оптимальні умови

Бичаче серце не можна висаджувати у регіонах, де взимку стовпчик термометра опускається нижче -25°C. Не підходять ділянки, розташовані в низинах, так як застій води істотно позначається на врожайності дерев. Найкраще рости і плодоносити вони будуть у родючому і пухкому грунті з помірними показниками кислотності.

Грунт готують за 1-2 місяці до посадки. Обраний ділянку скопують, розпушують і очищають від бур’янів і корінців. Ґрунт змішують з перегноєм і добривами. Якщо грунт має підвищену кислотність, її вапнують.

Цікаве:  Огірки Естафета f1: відгуки, опис сорту, особливості вирощування, фотографії, хвороби та догляд

Яму для саджанця необхідно підготувати за 2-3 тижні до посадки. Верхній грунт (приблизно 20 см) найбільш родючий, тому його перемішують з перегноєм і викладають на дно поверх дренажу. Грунт поливають і вбивають опорний кілочок.

Терміни та правила посадки

Посадку здійснюють ранньої навесні, після завершення заморозків. Цього часу достатньо, щоб саджанець укорінився і належним чином підготувався до зимівлі.

Деякі садівники садять Бичаче серце восени, але тоді дерево може не пережити зиму і загинути.

Сорт світлолюбний, тому саме вдале місце для нього – сонячний ділянку на південній стороні, закритий від протягів і північного вітру. Грунтові води повинні розташовуватися не вище 3 м, інакше коріння загинє.

Відстань між рослинами залишають близько 1,5-2 м, а між рядами – 3-5 м. Важливо підібрати правильне сусідство, яке підвищить врожайність і захистить дерева від шкідників і захворювань. Ідеальними сусідами будуть інші сорти культури і вишня.

Важливо! Черешня не подружиться з яблунею, грушею, аґрусом, малиною, помідорами і перцем.

Подальший догляд

Саджанець регулярно поливають – близько 2 разів на місяць, не менше 3 л за раз. Удобрюють молоді дерева гноєм або розчином аміачної селітри. Після кожного поливу грунт розпушують, щоб рослині було легше добувати кисень. Останній раз дерево поливають восени, до обпадання листя.

Крона формується перші 3 роки. Кожну весну черешню очищають – зрізають засохлі, пошкоджені гілки. Видаляють прикореневу поросль, а якщо крона занадто густа, її проріджують, щоб забезпечити потік повітря.

Можливі проблеми, хвороби, шкідники

В кінці весни або на початку літа на листках дерев можна помітити дрібні коричневі плями. Через деякий час уражена листя засихає і обсипається. У рідкісних випадках плями зустрічаються на плодах. Так проявляється грибкове захворювання кокомікоз.

Уражені частини рослини видаляють і спалюють. Під час дозрівання бруньок дерева обробляють фунгіцидами, після збору врожаю обприскують бордоською рідиною.

Небезпеку представляє і сіра гниль (моніліоз), яка проявляється у вигляді опікових плям і сірого нальоту на плодах і листі дерева. В цілях профілактики і для лікування хворої рослини використовують препарати з високим вмістом міді.

В період цвітіння черешня може захворіти вертицильозом. Грибок утворює рани на корі і призводить до в’янення квітів, з-за чого врожай виявляється під загрозою. Цю проблему може вирішити розчин мідного купоросу.

Серед шкідників найбільш небезпечні:

  • Вишнева муха. Комаха відкладає яйця в зелені ягоди. Відразу ж після вилуплення личинки починають пожирати м’якоть зсередини.
  • Вишнева моль. Вражає нирки, листя і молоді пагони черешні.

Рішення проблем з шкідниками зводиться до використання спеціальних інсектицидів. Їх не можна застосовувати за кілька тижнів до збору врожаю.

Зимівля

З настанням осені дерева готують до зимового відпочинку:

  • Рясно поливають – до 100 л води протягом всього осіннього сезону під кожне дерево.
  • Грунт навколо дерева очищають від віток і пожухлої трави, розпушують і прокладають перегноєм.
  • Нижню частину стовбура обертають сіткою або мішковиною.
  • Якщо очікуються сильні морози, коріння вкривають ялиновим лапником.
  • Саджанці ховають на зиму під спеціальні матеріали.

Розмноження

Розмножують черешню шляхом живцювання. Держак беруть з нижніх гілок материнського дерева в кінці літа, після збору врожаю. Такий спосіб допомагає отримати саджанці, здатні плодоносити раніше 4 років. Вирощене дерево буде аналогічно материнському; головне, забезпечити правильний догляд.

Особливості вирощування в залежності від регіону

У південній смузі Росії черешня Бичаче серце не вимагає особливих умов крім достатнього поливу в період посухи.

У більш холодних регіонах приділяють особливу увагу організації зимівлі та утеплення дерев під час цвітіння, якщо є загроза сильних заморозків.

Сорти-запилювачі

Бичаче серце належить до частково самоплідних сортам. В якості запилювачів підійдуть деякі сорти цієї культури і вишневі дерева. Головна умова – співпадання строків цвітіння.

Найбільш підходящі сорти черешні:

  • Іпуть;
  • Овстуженка;
  • Тютчевка.

Вишня:

  • Путінка;
  • Англійська рання.

Відгуки садівників

Дачники позитивно відгукуються про черешні Бичаче серце.

Ірина Федорівна: «Вирощую цей сорт вже 6 років. Простий у догляді, дає хороший урожай, ягоди дуже смачні, солодкі. Але довго їх зберігати не виходить. На третій день вони починають псуватися».

Валентина Іванівн: «Бичаче серце розводимо на продаж. Розкуповують швидко, дуже вже смачні ягоди, тому відходів практично немає. Сорт невибагливий у догляді, за весь час жодного разу дерева не хворіли».

Тетяна Іванівна: «Посадили культуру 8 років тому, через 5 зібрали перший урожай. Ягоди великі та дуже смачні, все з’їдається протягом декількох днів».

Висновок

Як видно з відгуків, Бичаче серце не даремно користується популярністю у садівників. Всі відзначають винятковий смак плодів та їх розмір, при цьому культура не примхлива, за нею просто доглядати. А морозостійкість робить сорт ще більш привабливим.