Загальний стан рослини і його врожайність безпосередньо залежать від якості харчування куща. Підгодовувати малину золою городники почали багато років тому. Це органічне добриво з хорошим складом корисних речовин. Але, незважаючи на це, зола може і нашкодити. Тому важливо знати, як правильно підгодовувати малину, і визначати, що рослині потрібно саме зольне добриво.
Можна підгодовувати малину золою
Коренева система малини розростається до 2 м і за кілька років виснажує навіть найбільш родючу землю, тому необхідні регулярні підгодівлі. В основному малину підживлюють навесні, але і літні процедури обов’язкові. Особливо в період цвітіння і плодоношення, коли рослині потрібні поживні елементи для повноцінного зав’язування ягід. Необхідна кількість цих мінералів досягається за рахунок органічних добрив, а саме золи.
Для довідки. Торішні чагарники, висаджені в живильний грунт, підживлення не вимагають.
Річна підживлення припадає на період цвітіння і плодоношення. Зазвичай це остання декада травня – перша декада червня. Навколо чагарників викопують неглибокі траншеї і вносять добриво.
Чим корисна зола для малини
В якості добрива зола використовується давно. Утворюється вона при горінні різної органіки і містить багато легкозасвоюваних поживних елементів:
- карбонат кальцію (~17%);
- силікат кальцію (16%);
- сульфат кальцію (14%);
- хлорид кальцію (11%);
- ортофосфат калію (13%);
- ортофосфат натрію (15%);
- хлорид натрію (0,5%);
- карбонат, силікат і сульфат магнію (~4%).
Хімічний склад може змінюватися залежно від виду перегорілих речовин. Наприклад, у сировину з бадилля, трав’янистих рослин міститься близько 40% калію, в спаленої деревини листяних порід – велику кількість кальцію, а у золі хвойних культур – фосфору.
Для довідки. У продукті згоряння торфу і вугілля значно менше поживних елементів. Також може зустрічатися шлак, що небезпечно для малини.
Знаючи, з чого складається зола, можна з легкістю заповнити дефіцит мінералів без додаткового використання калійних і фосфорних добрив. Продукт згоряння несе значну користь для грунту і рослин, а саме:
- розпушує родючий шар землі;
- посилює ґрунтовий повітрообмін;
- покращує якість грунту;
- пригнічує розвиток патогенної мікрофлори;
- знищує і відлякує шкідників;
- роскисляє грунт;
- робить рослину несприйнятливим до хвороб;
- прискорює фотосинтез;
- покращує метаболізм і енергетичний обмін.
Краще використовувати свіжу золу. Можна і минулорічну, але за умови правильного зберігання. Якщо її тримали в місці з підвищеною вологістю, поживних речовин у ній залишилося дуже мало, а лужна реакція і зовсім відсутня.
Переваги та недоліки застосування
Крім хорошого мінерального складу, серед переваг також виділяють натуральність кошти і невисоку ціну.
Недоліки:
- Не можна визначити чітку дозування, склад перегорілого речовини може бути різним.
- Відсутність азоту, що робить добавку додаткової (особливо у весняний час).
- Не рекомендується використовувати на солонцюватих грунтах.
- Не можна допускати прямого контакту золи і кореневої системи, це призведе до опіків.
Не можна вносити золу після азотної добавки. Луг, що міститься в попелі, і азот при з’єднанні утворюють аміак. В результаті зола втратить здатність до розкисленню грунту, а частина азоту просто випарується.
