У сучасному світі існує безліч різних ефективних і дієвих методів, завдяки яким можна вирішити будь-якого роду проблеми в абсолютно різних життєвих сферах. Якщо розглядати сферу бізнесу, то в ній особливо цінуються такі якості, як розважливість, терпіння, наполегливість і удача. Але всі ці цінні якості будуть працювати даремно у тих бізнесменів і підприємців, які не мають гідних ідей!
Дуже часто трапляється так, що творчий потенціал групи фахівців, яким необхідно вирішити строкову або важливу робочу завдання, знаходиться на нулі. У таких ситуаціях на допомогу приходить метод мозкового штурму, який по праву можна назвати одним з найбільш популярних і поширених методів оперативного вирішення проблем.
Хоча мозковий штурм і є одним з найбільш простих і цікавих способів відшукати геніальну ідею і вирішити виниклу проблему, але багато керівників перетворюють цей унікальний метод в безсистемну катавасію, забуваючи про те, що основне завдання мозкового штурму полягає в активізації і стимулювання творчого потенціалу команди.
Що таке метод мозкового штурму? Коли і чому вона виникла? У чому полягає суть цього популярного методу? Які основні правила застосування методу мозкового штурму існують? З яких етапів складається цей метод? У цій статті розглянемо ці та інші важливі питання, що стосуються методу мозкового штурму і порядку його проведення!
Метод мозкового штурму: що це таке?
Метод мозкового штурму (метод мозкової атаки, брейнстормінг) – це популярний, оперативний і ефективний метод вирішення проблем за допомогою активізації і стимулювання творчого потенціалу фахівців, беруть участь в обговоренні даної проблеми.
При використанні методу мозкового штурму учасникам такого обговорення потрібно за короткий період часу запропонувати якомога більше самих різних (і реалістичних, і фантастичных) варіантів рішення проблеми. Потім з усіх запропонованих варіантів відбираються ті ідеї, які можна успішно використовувати на практиці.
Дані статистики свідчать, що з 100 згенерованих варіантів продуктивними виявляються близько 10 – 15 ідей.
Якщо ви, наприклад, плануєте запустити якийсь інноваційний продукт, але ніяк не можете придумати для нього реально круте і відповідну назву, то за допомогою методу брейнстормінгу за 30 – 60 хвилин можна отримати близько сотні різних варіантів!
Метод мозкової атаки допомагає вийти за рамки звичного мислення та подивитися на ситуацію з іншого боку. Завдяки мозкового штурму можна не тільки уникнути автоматичного «загороди» нових креативних ідей у вже існуючі умови, але і, делікатно змішуючи досвід різних учасників дискусії, зробити зазвичай нудний процес генерації ідей більш яскравим і успішним.
Метод мозкового штурму ідеально підходить для вирішення тих проблем, які вимагають нетрадиційного підходу або не мають однозначного рішення. Даний метод можна успішно використовувати і для формування анкетних питань, з’ясування джерел або збору необхідної інформації.
Коли і ким був розроблений метод мозкового штурму?
Метод мозкового штурму був придуманий в 1937 році американцем Алексом Осборном. Живучи в Нью-Йорку, майбутній копірайтер і автор брейнстормінгу заробляв гроші на власне навчання на будівництві. Потім він почав виконувати обов’язки посильного і клерка.
Алекс Осборн
У 21 рік Алекс Осборн вже працював не тільки поліцейським репортером, але і працював викладачем у вечірній школі і продавцем. Через деякий час хлопець знайшов роботу на невеликому заводі і почав виконувати обов’язки помічника керуючого.
Але така посада не зовсім задовольняла амбіції молодого американця. Алекс постійно ставив перед собою важкі, але дуже цікаві життєві цілі. Завдяки своїй активності та цілеспрямованості Осборну вдалося влаштуватися на роботу в рекламну компанію і стати одним з її компаньйонів.
Придуманий в 30‑х роках минулого століття метод мозкового штурму компаньйони фірми «Баттон, Бартон і Осборн» понад 20 років тримали в секреті і успішно застосовували на благо свого дітища. Коли в 1957 році з’явилися перші публікації про цей метод, компанія Осборна включала в себе 14 підрозділів, а її штат складався з близько 1800 співробітників.
Створюючи метод мозкової атаки, Осборн взяв за основу припущення, що дуже часто люди бояться висловлювати вголос свої неординарні і унікальні ідеї, так як сильно переживають, що начальство або колеги будуть демонструвати своє скептичне або вороже ставлення по відношенню до їхніх ідей. Саме боязнь оцінки, згідно з логікою Осборна, перешкоджає народженню креативних та цікавих ідей.
Свій ефективний метод активізації і стимулювання творчого потенціалу співробітників Алекс Осборн назвав brainstorming. У різних словниках можна зустріти такі переклади цього слова: «чудовий план», «безглузда ідея», «божевільна ідея», «раптова блискуча думка» і т. д.
Суть методу мозкового штурму
Суть методу мозкового штурму полягає в тому, щоб за короткий період часу отримати як можна більше різних ідей, варіантів і пропозицій.
В процесі мозкової атаки необхідно не тільки придумати максимум ідей, але і зробити відповідні висновки. Бере участь у брейнсторминге група кваліфікованих експертів ділиться на дві частини: одна частина професіоналів генерує ідеї (виставляє оцінки), а друга частина – проводить ретельний і об’єктивний аналіз цих ідей.
Ні одну із запропонованих ідей не можна піддавати критиці. Вдалою і правильною вважатиметься та ідея, яку підтримала більшість брали участь у мозковому штурмі людей.
Метод брейнстормінгу є одним з найбільш ефективних і популярних методів, так як шестеро-восьмеро фахівців за 30 – 60 хвилин здатні придумати близько 150 – 180 різних ідей і пропозицій. При звичайному ж підході до вирішення тієї чи іншої проблеми експерти не замислюються про те, що ця проблема може мати стільки варіантів рішення.
Метод мозкового штурму припускає наявність не тільки групи кваліфікованих експертів, але і ведучого, який повинен оголосити головну задачу. Після виступу провідного інші учасники процесу починають генерувати ідеї для вирішення завдання.
Ведучому слід уважно стежити за тим, щоб свої ідеї та припущення першими висловлювали ті працівники, які займають найнижчі посади. Якщо першими будуть висловлюватися керівники, працівники нижчого рангу, боячись вимовити вголос не збігаються з думкою начальства ідеї, почнуть мимоволі з ними погоджуватися.
В початку мозкового штурму люди висловлюють досить-таки тривіальні й банальні ідеї. Але як тільки процес починає набирати обертів, учасники настільки розвивають свою активність і настільки занурюються в обговорення проблеми, що їх творчий потенціал розкривається по-максимуму. Завдяки цьому в головах співробітників народжуються реально геніальні, неординарні і унікальні рішення.
Ведучий записує або фіксує будь-яким іншим способом всі висловлені ідеї. Кращі з них спочатку відбираються і ретельно аналізуються, а потім розвиваються до тих пір, поки не буде знайдений оптимальний, ефективний і нетривіальний підхід до вирішення поставленої провідним завдання.
5 основних етапів методу мозкового штурму
Класичний метод мозкового штурму складається з шести етапів: формування приймає участь в брейнсторминге групи експертів, постановка завдань і цілей, передстартова розминка, генерація пропозицій та ідей, аналіз пропозицій і ідей, обговорення потенційно успішних і правильних варіантів. Розберемо кожен з етапів більш детально.
1. Формування групи експертів
Перший етап проведення мозкового штурму є підготовчим етапом. На цьому етапі набираються люди, які будуть приймати участь у брейнсторминге. Один з учасників стає провідним, між іншими ж розподіляються певні ролі.
Ведучий повинен володіти певним набором лідерських якостей. Він виконує наступні функції: інформує учасників мозкової атаки про основні правила проведення даного заходу, контролює дотримання цих правил, контролює ведення дискусії і стежить за тим, щоб вона не виходила за рамки озвученої завдання.
Вибір учасників мозкової атаки залежить від характеру й особливостей проблеми, яку потрібно вирішити. Для пошуку ефективних рішень можна запросити весь відділ, а можна зробити учасниками процесу тільки тих працівників, які добре розбираються в темі і мають безпосереднє відношення до даної проблеми.
Приклад. Виробник якісного дитячого харчування звернувся за допомогою до рекламному агентству. Замовнику потрібно, щоб співробітники рекламного агентства розробили ідею реально чіпляє рекламної компанії. Перед керівником рекламного агентства стоїть конкретне завдання, вирішити яку допоможе мозковий штурм.
Формуючи групу учасників брейнстормінгу, керівник запросив не тільки дизайнерів і креативників, але і тих співробітників, у яких є діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Так як співробітники з дітьми є або були в недавньому часі споживачами продукту замовника або його конкурентів, то їх ідеї можуть стати потенційною основою для розроблюваної рекламної кампанії.
2. Постановка завдань і цілей
На даному етапі здійснюється постановка тих завдань і цілей, заради яких і буде проводитися мозковий штурм. Кожному учаснику потрібно максимально докладно і дохідливо роз’яснити суть вирішуваної проблеми. Якщо цього не зробити до початку проведення мозкової атаки, то у багатьох приймають участь в даному заході людей можуть виникнути проблеми з розумінням того, що відбувається.
Учасникам мозкового штурму потрібно надати як можна більше вихідних даних. Якщо вихідних даних буде недостатньо, то учасники не зможуть почати повноцінне обговорення проблеми.
3. Передстартова розминка
Перед початком виснажливої фізичної тренуванням м’язи в обов’язковому порядку потрібно розігріти. Перед початком мозкового штурму в обов’язковому порядку потрібно розігріти мізки!
Активна творча діяльність вимагає певної підготовки учасників. «Розгойдати» групу перед початком брейнстормінгу можна за допомогою асоціацій, фантів або будь-який інший командної гри.
Передстартова розминка, яку проводить ведучий, допоможе команді не тільки налаштуватися на робочий лад, але і поставить правильний темп всьому мозкового штурму.
4. Генерація пропозицій та ідей
Генерація пропозицій та ідей – найважливіший етап мозкового штурму, так як саме від нього буде залежати результат. Під час цього етапу учасники повинні займатися активною і безперервної генерацією пропозицій та ідей.
Будь-яку висловлену ідею ведучому слід зафіксувати. Він повинен фіксувати не тільки реалістичні, але і самі абсурдні, фантастичні та незвичайні пропозиції та ідеї. Ведучий не завжди може встигати записувати всі виникаючі у учасників пропозиції та ідеї, тому бажано підстрахуватися і включити диктофон або магнітофон.
Процес генерації пропозицій та ідей не повинен «провисати» або стопоритися. При виникненні найменшої паузи ведучий зобов’язаний заохотити учасників команди і мотивувати їх на подальшу генерацію ідей.
Щоб зробити це, ведучому необхідно періодично підкидати учасникам самі божевільні, нерозумні й дикі ідеї. Завдяки цій хитрій прийому члени команди не тільки не будуть боятися висловлювати свої ідеї та пропозиції, але і зрозуміють, що ведучий заохочує їх та схвалює.
5. Аналіз пропозицій і ідей
Етап активної і безперервної генерації пропозицій та ідей змінюється етапом їх об’єктивного та адекватного аналізу. Ведучий або учасники мозкового штурму самі приймають критерії, за якими вони будуть оцінювати і класифікувати раніше зафіксовані провідним пропозиції та ідеї.
Оцінювати ідеї та пропозиції можна за такими критеріями, як новизна, актуальність, вирішити власними силами, потенційний рівень реалізації, практичність, цінність і т. д.
Якщо можливості дозволяють, то для оцінки та аналізу пропозицій і ідей можна створити окрему групу людей. Якщо ж такий можливостей немає, то аналізом і ранжируванням ідей займаються самі учасники.
Після перегляду і аналізу усіх пропозицій та ідей, самі невідповідні, неефективні і слабкі з них просто відсіваються, а кращі з них виносяться на загальне обговорення. Кількість потенційно ефективних і успішних пропозицій та ідей залежить від рівня продуктивності проведеного заходу.
6. Обговорення потенційно успішних і правильних варіантів
Обговорення потенційно успішних і правильних варіантів – це заключний етап мозкового штурму. Потенційно ефективні ідеї та пропозиції виносяться провідним на загальне обговорення. Учасники, відключивши фантазію і включивши раціональне мислення, обговорюють перспективи і можливості реалізації потенційно успішних варіантів.
Заключний етап проведення мозкового штурму слід проводити не відразу, а через кілька днів, так як учасникам команди необхідно дати час на «переварювання» отриманої в процесі проведення мозкової атаки інформації. Якщо ж вирішити проблему потрібно дуже терміново, то обговорення можна провести і в той же день.
Основні правила застосування методу мозкового штурму
Щоб мозковий штурм пройшов успішно і дозволив домогтися воістину чудових і ефективних результатів, слід дотримуватися певних правил. Правила не відрізняються особливою складністю, але їх недотримання зводить переваги методу мозкового штурму до абсолютного мінімуму.
1. Готуйтеся до брейнстормингу заздалегідь
Всім тим фахівцям, які планують брати участь у мозковій атаці, слід заздалегідь починати готуватися до цього заходу. Попередні завдання і цілі брейнстормінгу повинні бути озвучені за кілька днів до його проведення.
За цей час учасники мозкового штурму зможуть подумати над проблемою і намітити для себе один або кілька варіантів її рішення.
2. Чим більше учасників, тим краще
Деякі експерти стверджують, що мозковий штурм потрібно проводити з певною кількістю учасників. Інші ж фахівці рекомендують запрошувати на мозкову атаку якомога більше людей (але не більше 12).
Чим більша кількість людей ви запросіть взяти участь у брейнсторминге, тим більше ідей ви в результаті отримаєте. Але не забувайте про те, що участь у даному заході повинні тільки ті люди, які добре розбираються в обговорюваній проблемі, мають необхідний рівень кваліфікації і знань.
3. Створити правильну атмосферу
Щоб учасникам мозкового штурму добре думалося, їм необхідно створити правильну атмосферу. Кожній людині з приймаючої участь у брейнсторминге команди має бути максимально комфортно.
Якщо ви будете проводити мозковий штурм в підвальному приміщенні, а людям доведеться підніматися сходами на четвертий поверх, щоб випити води або сходити в туалет, то навряд чи результати брейнстормінгу вас реально порадують.
Експерти рекомендують проводити брейнстормінг в аудиторії або ізольованою від стороннього шуму і добре освітленій окремій кімнаті. Столи слід розташувати у вигляді букви «О» або «П». Таке розташування столів допоможе учасникам налагодити контакт та підвищить рівень комунікації.
4. Перетворитеся на мандрівника в часі
Перед початком основного етапу проведення мозкової атаки попросіть всіх учасників закрити очі і включити уяву. Нехай вони уявлять собі, що озвучена проблема існує не в теперішньому часі, а в минулому. Це може бути й далеке минуле (1000, 2000 або 3000 років тому), і минуле не зовсім далеке (10, 20 або 30 років). Що саме ви робили б в той період часу, щоб вирішити проблему?
Потім перенесіться в майбутнє і уявіть собі, що ви живете в або 2500 2300 році. Які ідеї ви використовували, щоб вирішити поставлену задачу в умовах безмежних можливостей майбутнього або в світі після апокаліпсису?
Якщо ви візьмете за правило практикувати такі «подорожі в часі» перед початком мозкового штурму, то зможете активізувати фантазію всіх учасників брейнстормінгу і налаштувати їх на потрібний лад.
5. Изолируйтесь від навколишнього світу
Перед початком мозкового штурму попросіть всіх учасників відключити мобільні телефони, щоб дзвінки та повідомлення не відволікали їх від генерації гідних пропозицій та ідей.
Доведено, що у людей, які постійно відволікаються і не випускають з рук мобільний телефон, рівень працездатності суттєво знижується.
Як провести ефективний мозковий штурм: кілька слушних порад!
✔ Включайте в групу не тільки тих співробітників, які у вас давно працюють, але і новачків. В останніх ще не виробилися стереотипи, тому вони можуть запропонувати досить креативні та цікаві ідеї.
✔ Змішані групи – найбільш оптимальний варіант для проведення мозкового штурму. Наявність представників різної статі (і чоловіків, і жінок) у групі пожвавить робочу атмосферу і допоможе учасникам брейнстормінгу налаштуватися на позитивний лад.
✔ У вже сформовану групу необхідно періодично вводити нових учасників. Завдяки іншим поглядам та ідеям новачки зможуть активізувати мислення групи і змінити його на краще!
✔ Оптимальна кількість учасників мозкового штурму – 7 – 9 людей. Експерти не рекомендують формувати групи, до складу яких входить менше шести або більше дванадцяти осіб.
✔ Не варто розбивати одну вже сформовану групу на кілька дрібних груп, так як практика показує, що такі дії не є ефективними і не дають потрібних результатів.
✔ Жартувати під час проведення мозкової атаки не тільки можна, але і потрібно! Гумор допоможе розслабитися учасникам команди та сприятиме створенню невимушеної атмосфери.
✔ Оптимальна тривалість проведення одного мозкового штурму дорівнює 40 – 60 хвилин. Саме цей проміжок часу є найбільш ефективним. Якщо ж проблему потрібно вирішувати в терміновому порядку або завдання не вимагає від учасників особливих зусиль, то оптимальна тривалість такої мозкової атаки повинна бути дорівнює 10 – 20 хвилин.
✔ Найбільш підходящим часом для проведення мозкової атаки є ранок (з 10 до 12 годин). Якщо вранці часу на брейнстормінг немає, то провести даний захід можна і після обіду: з 14 до 18 годин.
