5 правил методу мозкового штурму: що це таке, суть, етапи

5 основних етапів методу мозкового штурму

Класичний метод мозкового штурму складається з шести етапів: формування приймає участь в брейнсторминге групи експертів, постановка завдань і цілей, передстартова розминка, генерація пропозицій та ідей, аналіз пропозицій і ідей, обговорення потенційно успішних і правильних варіантів. Розберемо кожен з етапів більш детально.

1. Формування групи експертів

Перший етап проведення мозкового штурму є підготовчим етапом. На цьому етапі набираються люди, які будуть приймати участь у брейнсторминге. Один з учасників стає провідним, між іншими ж розподіляються певні ролі.

Ведучий повинен володіти певним набором лідерських якостей. Він виконує наступні функції: інформує учасників мозкової атаки про основні правила проведення даного заходу, контролює дотримання цих правил, контролює ведення дискусії і стежить за тим, щоб вона не виходила за рамки озвученої завдання.

Вибір учасників мозкової атаки залежить від характеру й особливостей проблеми, яку потрібно вирішити. Для пошуку ефективних рішень можна запросити весь відділ, а можна зробити учасниками процесу тільки тих працівників, які добре розбираються в темі і мають безпосереднє відношення до даної проблеми.

Приклад. Виробник якісного дитячого харчування звернувся за допомогою до рекламному агентству. Замовнику потрібно, щоб співробітники рекламного агентства розробили ідею реально чіпляє рекламної компанії. Перед керівником рекламного агентства стоїть конкретне завдання, вирішити яку допоможе мозковий штурм.

Формуючи групу учасників брейнстормінгу, керівник запросив не тільки дизайнерів і креативників, але і тих співробітників, у яких є діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Так як співробітники з дітьми є або були в недавньому часі споживачами продукту замовника або його конкурентів, то їх ідеї можуть стати потенційною основою для розроблюваної рекламної кампанії.

2. Постановка завдань і цілей

На даному етапі здійснюється постановка тих завдань і цілей, заради яких і буде проводитися мозковий штурм. Кожному учаснику потрібно максимально докладно і дохідливо роз’яснити суть вирішуваної проблеми. Якщо цього не зробити до початку проведення мозкової атаки, то у багатьох приймають участь в даному заході людей можуть виникнути проблеми з розумінням того, що відбувається.

Учасникам мозкового штурму потрібно надати як можна більше вихідних даних. Якщо вихідних даних буде недостатньо, то учасники не зможуть почати повноцінне обговорення проблеми.

3. Передстартова розминка

Перед початком виснажливої фізичної тренуванням м’язи в обов’язковому порядку потрібно розігріти. Перед початком мозкового штурму в обов’язковому порядку потрібно розігріти мізки!

Активна творча діяльність вимагає певної підготовки учасників. «Розгойдати» групу перед початком брейнстормінгу можна за допомогою асоціацій, фантів або будь-який інший командної гри.

Передстартова розминка, яку проводить ведучий, допоможе команді не тільки налаштуватися на робочий лад, але і поставить правильний темп всьому мозкового штурму.

Цікаве:  Не хочу заміж і дітей: чи це нормально і що робити

4. Генерація пропозицій та ідей

Генерація пропозицій та ідей – найважливіший етап мозкового штурму, так як саме від нього буде залежати результат. Під час цього етапу учасники повинні займатися активною і безперервної генерацією пропозицій та ідей.

Будь-яку висловлену ідею ведучому слід зафіксувати. Він повинен фіксувати не тільки реалістичні, але і самі абсурдні, фантастичні та незвичайні пропозиції та ідеї. Ведучий не завжди може встигати записувати всі виникаючі у учасників пропозиції та ідеї, тому бажано підстрахуватися і включити диктофон або магнітофон.

Процес генерації пропозицій та ідей не повинен «провисати» або стопоритися. При виникненні найменшої паузи ведучий зобов’язаний заохотити учасників команди і мотивувати їх на подальшу генерацію ідей.

Щоб зробити це, ведучому необхідно періодично підкидати учасникам самі божевільні, нерозумні й дикі ідеї. Завдяки цій хитрій прийому члени команди не тільки не будуть боятися висловлювати свої ідеї та пропозиції, але і зрозуміють, що ведучий заохочує їх та схвалює.

5. Аналіз пропозицій і ідей

Етап активної і безперервної генерації пропозицій та ідей змінюється етапом їх об’єктивного та адекватного аналізу. Ведучий або учасники мозкового штурму самі приймають критерії, за якими вони будуть оцінювати і класифікувати раніше зафіксовані провідним пропозиції та ідеї.

Оцінювати ідеї та пропозиції можна за такими критеріями, як новизна, актуальність, вирішити власними силами, потенційний рівень реалізації, практичність, цінність і т. д.

Якщо можливості дозволяють, то для оцінки та аналізу пропозицій і ідей можна створити окрему групу людей. Якщо ж такий можливостей немає, то аналізом і ранжируванням ідей займаються самі учасники.

Після перегляду і аналізу усіх пропозицій та ідей, самі невідповідні, неефективні і слабкі з них просто відсіваються, а кращі з них виносяться на загальне обговорення. Кількість потенційно ефективних і успішних пропозицій та ідей залежить від рівня продуктивності проведеного заходу.

6. Обговорення потенційно успішних і правильних варіантів

Обговорення потенційно успішних і правильних варіантів – це заключний етап мозкового штурму. Потенційно ефективні ідеї та пропозиції виносяться провідним на загальне обговорення. Учасники, відключивши фантазію і включивши раціональне мислення, обговорюють перспективи і можливості реалізації потенційно успішних варіантів.

Заключний етап проведення мозкового штурму слід проводити не відразу, а через кілька днів, так як учасникам команди необхідно дати час на «переварювання» отриманої в процесі проведення мозкової атаки інформації. Якщо ж вирішити проблему потрібно дуже терміново, то обговорення можна провести і в той же день.