Прокрастинація – це відкладання, уникнення або затягування наявних справ і завдань, які потребують виконання, і зосередження уваги на іншій діяльності, незважаючи на передбачення негативних наслідків.

Така поведінка прокрастинатора може призвести до стресу, виникнення у нього почуття провини, зниження працездатності, і, звичайно ж, до невирішеним завданням і невиконаними зобов’язаннями.

Прокрастинації супроводжують низька концентрація уваги, негативні внутрішні переконання, нереалістичні очікування, а також нездатність організувати робочий процес і працювати ефективно.

У свідомості прокрастинатора виникає вибір: робити те, що здається приємним в поточний момент часу, або направити свої дії на реалізацію дійсно важливих цілей, незалежно від того, наскільки важким і виснажливим може здатися обраний шлях.

Звичайно, з метою уникнути дискомфорту легше піддатися задоволенню сьогохвилинних бажань. Ми тягнемо до останньої хвилини, і лише потім починаємо діяти, що за іронією долі призводить до ще більших страждань, неспокою і страху.

Іншими словами, відкладання наявних справ не має сенсу.