Що таке любов: своїми словами коротко і ясно

Короткий опис

Любов — це взаємна підтримка і турбота один про одного

Якщо говорити про те, що собою являє любов коротко і ясно, то існує безліч висловлювань і визначень. Уявляю Вашій увазі деякі з них.

  • Вона є світлим, безкорисливим почуттям. Вона зворушлива і ніжна, тендітна, найкраще, що може з тобою станеться на Землі.
  • Це самий емоційний, що може статися з людиною.
  • Це бажання зробити когось щасливим.
  • Це захоплююче почуття, воно солодке і тепле.
  • Любов’ю називають почуття глибокою симпатією.
  • Це те, що змушує жити і радіти своєму існуванню.
  • Вона змінює зсередини, робить людину кращою.
  • Любов нічого не просить взамін, вона безкорислива.
  • Це найкращий спосіб для мотивації і самовдосконалення.

Погляди біології, філософії і психології

З біологічної точки зору в організмі закоханої людини виробляються дофаміни, що сприяють відчуттю пристрасті і задоволення, а також задоволеності. Дані гормони знижують почуття страху, зводить нанівець негативні емоції. Також людина може реагувати на що виділяються партнером феромони.

Цікаве:  Нудна людина: основні ознаки і манери поведінки

Любов — це взаємодія гормонального сплеску, психологічного досвіду і генетичних факторів. Коли людина закохується, у нього начебто запускаються внутрішні орієнтири, що визначають підходящого партнера.

З точки зору психології любов’ю називають вищий ступінь позитивного відношення до особистості, яку людина ставить у центр своїх потреб та інтересів.

Психолог Стернберг виділяв в понятті любові три такі компоненти:

  • інтимність (емоційна підтримка, довіра, близькість, допомога);
  • пристрасть (наявність сексуального потягу);
  • зобов’язання (збереження вірності партнера).

Любов по Зигмунда Фрейда — це щира подяка, що проявляється вірністю і відданістю.

З точки зору філософії:

  • Сократ розглядав любов як особливий духовний стан;
  • У Платона — це відношення між двома нерівними людьми, в яких одна людина любить, а інший є коханим;
  • Аристотель розглядав її як зайву впевненість людини, яку він досі не відчував;
  • Декар бачив у цьому понятті тільки фізичну пристрасть;
  • Паскаль вважав, що вона є рушійною силою, яка допомагає пізнати Бога.