Доброго часу доби, шановні читачі. У даній статті ми поговоримо про ситуації, коли дратує власна дитина. Ви дізнаєтеся, які причини виникнення такого явища. З’ясуйте, як себе вести, що робити, щоб налагодити стосунки в сім’ї.

Можливі причини

Необхідно розуміти, якщо бісить дитина — це не просто так. Швидше за все, на це вплинув якийсь фактор або цілий комплекс причин. Розглянемо основні з них.

• Сильна втома. Ситуація, коли батько перебуває в надто втомленому стані в результаті тривалих недосипів, надмірних навантажень, з якими організму не вдається впоратися. У такому випадку дитина дратує навіть коли плаче. Іноді доходить до того, що малюк починає викликати почуття неприязні.
• Безпорадність. Ситуація, коли батьки не розуміють, чому дитина неслухняна, веде себе таким чином. Їм здається, що він все робить на зло, спеціально. Насправді, мама або тато просто не розуміють, які причини криються за поведінкою малюка, що його підштовхує на подібні дії. Якщо ж розібратися, з’ясувати це, то ситуація налагодиться, малюк перестане викликати роздратування.
• Завищені очікування від карапуза. Тут мова може йти і про таке явище, як потреба матері в надлишкових обіймах, тоді як дитина не хоче зайвий раз обніматися. Так і може мати місце ситуація, коли мама покладає на своє чадо великі надії. Наприклад, жінка, яка у своєму дитинстві не змогла домогтися успіху в танцювальному мистецтві, зараз намагається зробити з дочки професійну артистку. А дівчинка не любить танцювати або у неї немає таких здібностей, відсутнє почуття такту, музичний слух.
• Непослух малюка. Ситуація, коли доросла людина говорить щось робити дитині, а він навідріз відмовляється. Справжня причина виниклого непорозуміння – невміння донести своє прохання до малюка, дитина просто не розуміє, що від нього хочуть.
• Відсутність усамітнення. Ситуація, коли батькам просто необхідно певний час побути наодинці з собою, своїми думками. Але в силу життєвих обставин, доводиться постійно перебувати поруч з дитиною, що потребує особливої уваги. Це також призводить до того, що, наприклад, жінка не може знайти час для того, щоб зайнятися собою, своєю зовнішністю або своїми справами, дратується на дитину, звинувачуючи його в тому, що змушена себе обмежувати, в чомусь собі відмовляти.
• Відсутність самореалізації. Якщо говорити про матір, то нерідко, пізнавши материнство, жінка чимось жертвує, відмовляється від свого навчання, кар’єри. Хтось спокійно переживає даний час, а для кого-то відмова від звичного життя є величезним стресом і все роздратування виливається на дитину.
• Самобичування, аутоагресія також можуть проявлятися виникненням роздратування на дітей. Батько може звинувачувати себе або на когось ображатися, при цьому дитина буде просто потрапляти під гарячу руку.
• Надлишок справ, домашніх турбот також призводить до зривів на дітей.

Поради

Важливо з повагою ставитися до самого себе, любити себе, іноді балувати, щоб потім не звинувачувати дитину в тому, що Ви були ущемлені.

Давайте розберемося, що робити в разі, якщо карапуз викликає роздратування, выбешивает.

• Важливо навчитися проявляти турботу до самого себе. Не варто займатися самобичуванням, переставати за собою доглядати, приділяючи весь час тільки дитині. Дуже важливо продовжувати себе любити, навіть коли у вашій родині з’явився маленький чоловічок. Необхідно розуміти, що діти будуть щасливими лише у щасливих батьків. Якщо мама в усьому собі відмовляє, живе, як їй здається, заради дитини, вона не зробить його щасливим.
• Необхідно, як можна частіше бувати поза домом, вирушати з дитиною на прогулянку в парк, виїжджати за місто, відвідувати кінотеатр або дитячі вистави. Іноді можна і залишити дитину на бабусю з дідусем, влаштувати собі свято, розслабитися в колі друзів.
• Не прагніть бути ідеальною матір’ю або батьком, таких не буває. Потрібно розуміти, що коли Ви намагаєтеся дати своєму малюку все найкраще, витрачаєте багато сил, мало часу проводите з дитиною, тільки шкодити йому. До того ж, несвідомо гнівайтесь на нього, так як у підсвідомості розумієте, що змушені працювати понад норму для і заради свого чада.
• Не потрібно мучити себе почуттям провини, дорікаючи себе за те, що є поганою матір’ю або батьком. Самоїдство ні до чого доброго не призведе. Якщо Ви даєте своїй дитині все необхідне для його віку і розвитку, то вже робите дуже багато.
• Цікавтеся тим, що відчуває дитина, про що він переживає. Можливо, він дратує вас своєю поведінкою, яке обумовлено якимись особливостями у його будні, виникли страхами, про яких дитині складно розповісти. Тому не варто відразу гніватися на свого малюка, краще у всьому розібратися.
• Якщо у вашому житті занадто багато всього, і Ви просто не встигаєте справлятися з усіма обов’язками, які поклали на свої плечі, то саме час переглянути свій розпорядок, вибрати найбільш пріоритетні справи, від інших відмовитися.
• Якщо впевнені, що малюк абсолютно не слухається, можливо, Ви просто не вмієте правильно пояснювати, доносити до дитини свою точку зору.
• Якщо Ви погано себе відчуваєте, краще відразу скажіть про це карапузові. Не варто на нього кричати, якщо він вирішить влаштувати активні ігри, і тим самим буде Вас дратувати.
• Якщо має місце дитяча психотравма, то необхідно звернутися за допомогою до гештальт-психотерапевта, який зуміє виявити корені ваших дитячих травм, опрацювати їх.
• Якщо ви дуже втомилися, то необхідно трохи розвантажити себе, знайти час на відпочинок. У такій ситуації на допомогу можуть прийти ближні родичі, Ваші або другої половинки. Нехай хтось інший покладе на себе роль батька, а ви зможете хоч трохи перепочити.
• Якщо дратуєтеся на дитину з-за того, що відчуваєте себе ущемленим людиною, то необхідно прийняти той факт, що зараз ви виконуєте роль батька і все ще попереду. Коли дитина підросте, піде в школу або садок, Ви зможете більше часу приділяти собі, ще встигнете реалізувати свої потреби.
• Якщо всьому виною той факт, що ви покладали сильні надія на свого нащадка, мріяли про те, що він втілить Ваші дитячі мрії в реальність, доб’ється того, чого ви не зуміли досягти, то саме час усвідомити, що малюк повинен жити своїм життям, а не слідувати написаному Вами сценарієм. Коли батьки занадто багато вимагають, вони лише викликають у дитини почуття нерозуміння, а іноді і ненависті. Варто дозволити малюкові проживати своє життя.

Неприпустимо кричати на дитину, вдаватися до фізичних покарань, як-небудь травмувати своє чадо, ображати його. Треба себе контролювати, розуміти, що своїми діями можете завдати дитині психологічну травму.

Тепер ви знаєте, чому дратують діти, що цьому може передувати. Пам’ятайте, що практично завжди справжня причина криється в самих батьках, в їх втоми, наявності дитячих психотравм, яку вони тепер проектують на своїх дітях. Пам’ятайте, якщо самостійно не вдається побороти в собі надмірну дратівливість, то обов’язково потрібно звернутися за допомогою до досвідченого психолога — фахівця, який зможе не тільки розібратися в істинних причинах вашого стану, але допомогти налагодити стосунки в родині.