Здравствуйте, шановні читачі. У даній статті ви дізнаєтеся, що собою являє ендогенна депресія, яким чином вона проявляється. З’ясуйте, що сприяє її розвитку. Вам стануть відомі етапи діагностики і типи лікування такої депресії. Поговоримо про можливі ускладнення та про способи профілактики цього стану.

Загальні відомості

Ендогенною депресією називають розлад емоційного характеру, яке виникає на тлі зміни гормонального рівня і кількості нейромедіаторів. Така депресія проявляється гальмуванням мислення, зниженням настрою, уповільненням рухової активності.

Серед основних симптомів розрізняють:

• відчуття самотності;
• замкнутість;
• апатія;
• пригнічений стан;
• млявий настрій;
• відсутність позитивних емоцій;
• гіподинамія;
• складнощі у вирішенні завдань.

Даний стан має хронічний перебіг, при якому часом з’являється загострення, що розвивається самостійно. Може збігатися з такими порами року, як весна і осінь.

Серед всіх різновидів депресії ендогенна займає від 5 до 13%. Хвороба зустрічається приблизно однаково як у чоловіків, так і у жінок.

Можливі причини

Давайте розглянемо, що ж може провокувати виникнення ендогенної депресії.

• Генетична схильність. Якщо у найближчих родичів діагностовано це захворювання, то існує висока частка ймовірності, що і у вас воно може розвинутися.
• Патології ендокринного характеру. Недолік певних гормонів призводить до відсутності радості в житті.
• Патології центральної нервової системи. Цей стан може бути наслідком неврології в ранньому дитинстві.
• Акцентуація характеру. Розвитку депресії сприяють надмірна відповідальність, педантизм, невпевненість у собі, помисливість, підвищена тривожність.
• Прогресування хронічних захворювань.
• Безконтрольний або тривалий прийом препаратів, які впливають на психіку.
• Результат надмірного фізичного або інтелектуального перенапруги.
• Наявність ненормованого робочого дня.
• Негативний вплив певних подій на психіку людини.

Характерні прояви

Давайте розглянемо, що собою представляють симптоми ендогенної депресії.

• Наявність гипотимии. Проявляється зниженням настрою, присутністю фізичного дискомфорту.
• Моторна загальмованість. У людини практично відсутня міміка, може з’являтися ступор, здатний ускладнюватися відчуттям відчаю, яке, в свою чергу, провокує крайнє збудження.
• Інтелектуальна загальмованість. Людині з даним діагнозом дуже важко дається будь-який розумовий процес. Йому важко переживати ситуації, коли необхідно міркувати і логічно мислити.
• Деперсоналізація і ангедония. Індивіду здається, що навколишній світ виглядає потьмянілим і нереальним. Для нього сповільнюється плин часу. Така людина фактично втрачає навик отримання радості, не може відчути насолоду.
• Наявність маячних ідей. Особистість переконує себе в своїй нікчемності, винності, нездатність правильно жити. Такий індивід може ізолювати себе від соціуму.
• Прояви соматичного характеру:

• надмірна втомлюваність;
• порушення часу, відведеного на неспання і сон;
• виникнення фізичного дискомфорту в області грудей, голови, також в області шиї можуть з’являтися відчуття давлячого характеру;
• циклічні коливання настрою;
• зниження працездатності та концентрації уваги;
• зміни апетиту — може проявлятися, як неприборканим голодом, так і повною відсутністю бажання щось з’їсти;
• нервова діарея, синдром роздратованого кишечника, можливий запор;
• втрата статевого потягу.

Діагностика

Такий тип депресії досить складно виявити на ранній стадії, тому що цей стан не супроводжується вираженою симптоматикою. Звернення за допомогою відбувається, коли розлад вже стає запущеним.

Для постановки точного діагнозу вдаються до наступного порядку дій:

• спілкування лікаря з пацієнтом, збір скарг, огляд;
• при необхідності спеціаліст направляє людину на лабораторні дослідження, зокрема визначення рівня гормонів в крові;
• наступним етапом є дексаметазоновий тест, який дозволяє визначити рівень кортизолу;
• у певних випадках можуть призначати контроль, визначає збої у фазі сну.

Можливі наслідки

Порушення соціальної адаптації — можливий наслідок ендогенної депресії

• Коли людина страждає від ендогенної депресії, у нього нерідко виникають суїцидальні думки, які, без втручання зі сторони, часто закінчуються спробами самогубства.
• Якщо відсутнє психотерапевтична і медикаментозна допомога, виникають ірраціональні фобії, що супроводжуються підвищеною тривожністю, сильним занепокоєнням.
• Починають формуватися маячні ідеї, в основі яких страх перед розплатою і загибеллю.
• Коли хвороба зберігається тривалий період часу, у пацієнта спостерігається стійке зниження настрою, рухових функцій.
• Прогресування хронічних захворювань.
• Порушення соціальної адаптації.
• Розвиток психопатологій.

Лікування

Психотерапія є найбільш ефективним методом у боротьбі з депресією

Деякі фахівці переконані в тому, що ендогенну депресію неможливо вилікувати. А інші ж стверджують, що це можна зробити, навіть якщо має місце найважча форма. Обов’язковою умовою є наявність досвідченого психіатра.

Важливо, щоб терапія була комплексною.

• Лікування антидепресантами. Так як даний стан є різновидом депресії, то не обійтися без цих медикаментів, що сприяють підвищенню настрою. Також фахівець може виписувати протисудомні засоби, анксіолітики, допомагають протистояти страху, медикаменти для нормалізації настрою, антипсихотики, які сприяють зниженню рівня агресії.
• Гомеопатичні методи. У ситуації, коли хвороба все ж була продиагностирована на ранній стадії, то можна обійтися більш легкими засобами, наприклад, Нервохелем, Гомаккордом. Але при прийомі гомеопатії курс лікування більш тривалий.
• Засоби народної медицини. Деякі трави відомі своєю ефективністю у боротьбі з цією проблемою. На початковій стадії хвороби цілком виправдане застосування відварів і настоїв. Також рекомендовано вживання овочів і фруктів з яскравим забарвленням. Про те, які трави вам підходять потрібно дізнаватися у лікаря, адже завжди є ризик індивідуальної непереносимості.
• Фототерапія. Лікування за допомогою світла, який стимулює секрецію гормонів щастя.
• Депривація сну. Метод ґрунтується на зміні активності медіаторів. Суть даного способу — створення стресової ситуації, що сприяє відновленню емоційного тонусу.
• Психотерапія. Є обов’язковою у випадку з запущеним станом. Психотерапевт виявляє справжню причину даного розладу, навчає, як правильно діяти в тому чи іншому випадку, допомагає прожити те, з-за чого розвинулася депресія.

Важливо розуміти, що симптоматика ендогенної депресії може відрізнятися у різних індивідів. Тому і підхід до лікування буде різним.

Наскільки терапія буде успішною, безпосередньо залежить від наступних факторів:

• на якій стадії пацієнт перебував у момент звернення до лікаря;
• його індивідуальних особливостей;
• бажання позбавитися від депресії;
• позитивного настрою.

Необхідно розуміти, що самостійно справитися з депресією у вас навряд чи вийде. Також дуже важливо наявність близького оточення, яке б могло надати свою підтримку.

Запобіжні заходи

Людині під силу дотримуватися певних рекомендацій, щоб застерегти себе від розвитку даної депресії.

• Велику увагу варто приділяти правильному харчуванню. Потрібно розуміти, що брак певних вітамінів і мікроелементів може впливати на нервову систему і на настрій.
• Відмова від шкідливих звичок. Важливо усвідомлювати, який вплив робить на організм куріння і алкоголь.
• Уникання стресових ситуацій.
• Створення емоційного рівноваги.
• Фізичне навантаження повинна бути в житті кожної людини, підібрана у відповідності з його індивідуальними особливостями. Під час занять спортом виділяються гормони щастя, які перешкоджають розвитку депресії.
• Щоденні прогулянки на свіжому повітрі також важливі для підняття настрою.

Тепер ви знаєте, що собою являє лікування ендогенної депресії. Якщо відзначаєте у себе характерні прояви цього стану, то постарайтеся з останніх сил взяти себе в руки, зібрати свою волю в кулак, встати на ноги і почати діяти. Важливо розуміти, які наслідки можуть чекати вас майбутньому, якщо зараз ви будете діяти.