Значну частину піратів становили колишні моряки військового флоту

Далеко не всі морські розбійники прийшли в професію «за покликом серця». Часто в ряди піратів потрапляли прості моряки, яких служба на флоті довела до крайнього ступеня відчаю. Справа в тому, що років триста-чотириста тому становище простих матросів було просто жахливим. Завербовані всіма правдами і неправдами до лав військово-морського флоту чоловіки опинилися на положенні білих рабів. Їх погано годували, містили в огидних умовах, а за найменшу провину піддавали тілесним покаранням.

Природно, багато хто, не витримуючи свавілля командування, дезертирували з військових кораблів або навіть піднімали повстання. Такі озлоблені моряки, які поставили себе поза законом, були практично готовими піратами.

Піратські скарби

Літературні та кіношні історії створюють враження, що чи не кожен більш-менш успішний пірат відчував гостру потребу закопати значну частину награбованих скарбів подалі від людських очей. Треба сказати, такі випадки в дійсності мали місце. Наприклад, знаменитий Френсіс Дрейк одного разу взяв таку багату здобич, що, йдучи від переслідування, змушений був зарити частину скарбів, розраховуючи забрати їх в інший раз. Часу як слід заховати награбоване у англійця не було, так що іспанці легко виявили скарб.

Проте в цілому достовірних відомостей про скарби, закопані піратами, дуже небагато.

Це, звичайно, не дивно. Ні у тих, хто ховав скарби, ні у тих, хто їх шукав, не було особливих причин зраджувати свою справу розголосу.