Значення слова пасха: походження слова, переклад з єврейської і основний сенс слова

Зі словом «пасха» у християн всього світу пов’язані самі радісні і світлі почуття. Це поняття має декілька значень і походить з давніх мов. Його використовують в основному для позначення свята, під час якого відзначають Воскресіння Христове. При цьому у слова пасха є кілька значень, а науковці висувають різні версії про його походження.

Три значення слова «великдень»

Для віруючих Великдень – велике свято, світлий і радісний, який заперечує смерть як таку. Для обивателів це щось смачне і солодке. Для іудеїв – релігійна дата. У всіх трьох випадках вживання цього слова має своє значення й обгрунтовано історичними причинами.

На замітку!

Великдень – релігійне свято, до якого віруючі святкують Христове Воскресіння. Спаситель воскреснувши, дав надію кожному, хто повірив в нього, на безсмертя.

Єврейське свято

В перекладі з стародавнього єврейського на російську слово «пасха» означає «результат» або «звільнення». В іудаїзмі так називають весняне свято, пов’язане з старозавітними подіями.

Значення слова «пасха» у Старому Завіті мало конкретний зміст, пов’язане з виходом євреїв з Єгипту. Згодом це поняття увібрало в себе самі різні події, наповнилося більш глибинними смислами.

Іудеї кожну весну відзначають свято Песах (pēsah), походження якого пов’язане з подіями, описаними в біблійному Старому Завіті. «Песах» у юдеїв не має видимої зв’язку з християнством, і позначає цілком конкретну старозавітне подія – позбавлення єврейського народу від ярма єгипетських фараонів, і його вихід з Єгипту.

Єврейське «Песах» тісно пов’язане зі словом «пасах», яке перекладається на нашу мову з івриту, як «минув, пройшов мимо». У той знаменний день смерть і правда обійшла євреїв.

Ланцюг старозавітних подій, на честь яких ізраїльтяни відзначають Песах:

  • Бог Ягве послав у будинку єгиптян смерть, щоб знищити все первородне – людей і худобу.
  • Завдяки жертві (ягняти), принесеної за велінням Бога, на дверях будинків, де жили євреї, були поставлені криваві мітки.
  • Янгол смерті, що прийшов за немовлятами, пройшов повз будинків, двері яких були помічені кров’ю ягняти. Темний ангел забрав тільки єгипетських первістків, а єврейські діти залишилися живі.

Після чудесного порятунку євреї вирішили покинути Єгипет. Вони дали обітницю, що будуть відзначати день позбавлення (Песах) вічно. Досі юдеї приносять у жертву ягня – непорочного агнця. Жертвоприношення проходить в 14-й день 14 день місяця нисан (припадає на березень-квітень за нашим календарем). Жертовного агнця євреї також називають «песах».

Виходить, що старозавітне поняття «великодня» має декілька значень:

  • сам свято і тиждень не квашеного хліба, яка прилягає до нього;
  • непорочний агнець – пасхальна жертва;
  • всі жертви, принесені на славу свята.

Старозавітна Пасха (Песах) – це свято позбавлення від земної смерті. У християн же це поняття стало втіленням позбавлення людства від вічної смерті і гріха.

Християнське свято

Найвідоміше значення слова «пасха» у російській мові – це релігійна дата, пов’язана з самим чудесним біблійною подією – Воскресінням Христа. Більшості російськомовних громадян це поняття використовують як назва християнського свята.

Цікаве:  Як навчитися планувати свій час: методи, які працюють

Події, про які оповідає Євангеліє, розгорталися якраз на Пасху. На цей раз Христос став жертвою тієї, яка була принесена за порятунок людей. І якщо раніше жертвою був агнець, кров якого врятувала життя євреїв, то тепер кров Ісуса врятувала душі людей і подарувала їм життя вічне.

Сенс слова «пасха» для християн (католиків і православних):

  • очищення від гріха;
  • воскресіння Христа;
  • дар безсмертя.

Жертовне значення слова повністю розкриває фраза апостола Павла, який сказав «Пасха наша, Христос». Етимологія поняття тісно переплітається з місіонерством послідовників Христа. Коли вчення вийшло за межі Палестини, учні Ісуса зазнали благу звістку всім громадам і народам, у тому числі і грецьким.

Євангеліє від Матвія призначалася в першу чергу юдеям. Євангелісти Марк, Іоанн і Цибулі писали на койне – ця мова була поширена в ті часи як засіб міжнаціонального спілкування в Римській імперії. По суті, койне – розмовна версія грецької мови.

На замітку!

Назва єврейського свята Песах з арамейської легко перетворилося в термін на койне, в якому був співзвучний дієслово «πάσχα», в перекладі з грецької на російську означає «співчувати» або «страждати».

Пасхальне ласощі

Свято Воскресіння Христового не тільки радісне, але і гарне свято. Після Великого посту віруючі отримують можливість скуштувати страв, від яких їм доводилося відмовлятися кілька тижнів. Серед святкової їжі окреме місце займають пасхи – це страва, яку готують з сиру, що має форму піраміди.

Сирна паска, як і великодні паски, святковий атрибут, який готують один раз в році. Її приготування вимагає часу, старанності і терпіння. Виглядають вони на рідкість святково і красиво. При їх готуванні господині проявляють небачену щедрість – кладуть багато яєць, масла, топленого молока, додають чорнослив, курагу, родзинки, фрукти, горіхи, поливають шоколадною глазур’ю і посипають цукровими прикрасами. Великодні страви – це справжні витвори кулінарного мистецтва, кожне з яких вкладена частинка душі її авторки.

У південній Росії і на Україні пасками називають солодку випічку – великодні паски. Їх випікають у циліндричних формах із здобного тіста, присмаченого родзинками.

Великодні паски і паски – не гра уяви і фантазії віруючих, а символічний атрибут, в якому кожна деталь має зв’язок з подіями, що сталися близько двох тисячоліть тому. Всі їх оформлення відповідає за змістом доконаного події – Воскресіння Христового.

Символізм великодніх сирників:

  • усічена піраміда – це символ Небесного Єрусалиму;
  • хрести і літери «ХВ», які розташовані на верхній і бічних гранях, нагадують про хресних муках і диво воскресіння.

Сирна паска, приготовлена з усією щедрістю душі – ніжна, світла, прикрашена фруктово-горіховим «мереживом» і шоколадними краплями, символізує найвище блаженство і райську насолоду. На великодньому столі сирну страву замінять жертовного агнця, і є обов’язковим святковим атрибутом.