Зі словом «пасха» у християн всього світу пов’язані самі радісні і світлі почуття. Це поняття має декілька значень і походить з давніх мов. Його використовують в основному для позначення свята, під час якого відзначають Воскресіння Христове. При цьому у слова пасха є кілька значень, а науковці висувають різні версії про його походження.

Три значення слова «великдень»

Для віруючих Великдень – велике свято, світлий і радісний, який заперечує смерть як таку. Для обивателів це щось смачне і солодке. Для іудеїв – релігійна дата. У всіх трьох випадках вживання цього слова має своє значення й обгрунтовано історичними причинами.

На замітку!

Великдень – релігійне свято, до якого віруючі святкують Христове Воскресіння. Спаситель воскреснувши, дав надію кожному, хто повірив в нього, на безсмертя.

Єврейське свято

В перекладі з стародавнього єврейського на російську слово «пасха» означає «результат» або «звільнення». В іудаїзмі так називають весняне свято, пов’язане з старозавітними подіями.

Значення слова «пасха» у Старому Завіті мало конкретний зміст, пов’язане з виходом євреїв з Єгипту. Згодом це поняття увібрало в себе самі різні події, наповнилося більш глибинними смислами.

Іудеї кожну весну відзначають свято Песах (pēsah), походження якого пов’язане з подіями, описаними в біблійному Старому Завіті. «Песах» у юдеїв не має видимої зв’язку з християнством, і позначає цілком конкретну старозавітне подія – позбавлення єврейського народу від ярма єгипетських фараонів, і його вихід з Єгипту.

Єврейське «Песах» тісно пов’язане зі словом «пасах», яке перекладається на нашу мову з івриту, як «минув, пройшов мимо». У той знаменний день смерть і правда обійшла євреїв.

Ланцюг старозавітних подій, на честь яких ізраїльтяни відзначають Песах:

• Бог Ягве послав у будинку єгиптян смерть, щоб знищити все первородне – людей і худобу.
• Завдяки жертві (ягняти), принесеної за велінням Бога, на дверях будинків, де жили євреї, були поставлені криваві мітки.
• Янгол смерті, що прийшов за немовлятами, пройшов повз будинків, двері яких були помічені кров’ю ягняти. Темний ангел забрав тільки єгипетських первістків, а єврейські діти залишилися живі.

Після чудесного порятунку євреї вирішили покинути Єгипет. Вони дали обітницю, що будуть відзначати день позбавлення (Песах) вічно. Досі юдеї приносять у жертву ягня – непорочного агнця. Жертвоприношення проходить в 14-й день 14 день місяця нисан (припадає на березень-квітень за нашим календарем). Жертовного агнця євреї також називають «песах».

Виходить, що старозавітне поняття «великодня» має декілька значень:

• сам свято і тиждень не квашеного хліба, яка прилягає до нього;
• непорочний агнець – пасхальна жертва;
• всі жертви, принесені на славу свята.

Старозавітна Пасха (Песах) – це свято позбавлення від земної смерті. У християн же це поняття стало втіленням позбавлення людства від вічної смерті і гріха.

Християнське свято

Найвідоміше значення слова «пасха» у російській мові – це релігійна дата, пов’язана з самим чудесним біблійною подією – Воскресінням Христа. Більшості російськомовних громадян це поняття використовують як назва християнського свята.

Події, про які оповідає Євангеліє, розгорталися якраз на Пасху. На цей раз Христос став жертвою тієї, яка була принесена за порятунок людей. І якщо раніше жертвою був агнець, кров якого врятувала життя євреїв, то тепер кров Ісуса врятувала душі людей і подарувала їм життя вічне.

Сенс слова «пасха» для християн (католиків і православних):

• очищення від гріха;
• воскресіння Христа;
• дар безсмертя.

Жертовне значення слова повністю розкриває фраза апостола Павла, який сказав «Пасха наша, Христос». Етимологія поняття тісно переплітається з місіонерством послідовників Христа. Коли вчення вийшло за межі Палестини, учні Ісуса зазнали благу звістку всім громадам і народам, у тому числі і грецьким.

Євангеліє від Матвія призначалася в першу чергу юдеям. Євангелісти Марк, Іоанн і Цибулі писали на койне – ця мова була поширена в ті часи як засіб міжнаціонального спілкування в Римській імперії. По суті, койне – розмовна версія грецької мови.

На замітку!

Назва єврейського свята Песах з арамейської легко перетворилося в термін на койне, в якому був співзвучний дієслово «πάσχα», в перекладі з грецької на російську означає «співчувати» або «страждати».

Пасхальне ласощі

Свято Воскресіння Христового не тільки радісне, але і гарне свято. Після Великого посту віруючі отримують можливість скуштувати страв, від яких їм доводилося відмовлятися кілька тижнів. Серед святкової їжі окреме місце займають пасхи – це страва, яку готують з сиру, що має форму піраміди.

Сирна паска, як і великодні паски, святковий атрибут, який готують один раз в році. Її приготування вимагає часу, старанності і терпіння. Виглядають вони на рідкість святково і красиво. При їх готуванні господині проявляють небачену щедрість – кладуть багато яєць, масла, топленого молока, додають чорнослив, курагу, родзинки, фрукти, горіхи, поливають шоколадною глазур’ю і посипають цукровими прикрасами. Великодні страви – це справжні витвори кулінарного мистецтва, кожне з яких вкладена частинка душі її авторки.

У південній Росії і на Україні пасками називають солодку випічку – великодні паски. Їх випікають у циліндричних формах із здобного тіста, присмаченого родзинками.

Великодні паски і паски – не гра уяви і фантазії віруючих, а символічний атрибут, в якому кожна деталь має зв’язок з подіями, що сталися близько двох тисячоліть тому. Всі їх оформлення відповідає за змістом доконаного події – Воскресіння Христового.

Символізм великодніх сирників:

• усічена піраміда – це символ Небесного Єрусалиму;
• хрести і літери «ХВ», які розташовані на верхній і бічних гранях, нагадують про хресних муках і диво воскресіння.

Сирна паска, приготовлена з усією щедрістю душі – ніжна, світла, прикрашена фруктово-горіховим «мереживом» і шоколадними краплями, символізує найвище блаженство і райську насолоду. На великодньому столі сирну страву замінять жертовного агнця, і є обов’язковим святковим атрибутом.