Основні плюси і мінуси
Переваги породи гулаби:
- високі показники надоїв (1-4 л в добу);
- жирність молока – 5 %;
- вміст білка казеїну – 4 %;
- можливість отримувати з молока сир;
- зручний для машинного доїння вим’я;
- підходить для м’ясного і молочного розведення;
- спокійний характер.
Недоліки:
- висока вартість;
- потреба в якісних кормах;
- самки приносять по одному козленку;
- для запліднення і продовження лактації потрібен цап породи гулаби.
Правила утримання і догляду за твариною
Ця теплолюбна порода кіз влітку може пастися на пасовищах. Правда, в дощову погоду виводити на луг гулаби не рекомендується. Козам небажано є мокру або з росою траву.
Взимку утримувати цю породу потрібно в спеціальному нежитловому приміщенні. Це може бути сарай з цегли, дерева або газосилікатних, пінобетонних блоків. У приміщенні, де містяться кози, круглий рік повинна підтримуватися температура від 15 до 20 градусів тепла. В сараї обладнують вентиляцію, для обігріву взимку купують інфрачервоні лампи. На підлогу стелять підстилку з соломи, яку замінюють на чисту по мірі забруднення. У приміщенні повинні стояти годівниця поїлка. Поїти кіз можна з відра. На одне тварина має припадати не менше 2-4 квадратних метрів площі.
Годують гулаби тричі на день. Доять кіз тільки після першого окоту, частота — 2 рази на добу. Утримувати тварин потрібно в теплі і чистоті, інакше вони будуть хворіти. Шерсть їм вичісувати не потрібно. Це короткошерста порода. Шерсть у гулаби не сплутується і не утворює ковтуни. До того ж шерстний покрив пристосований до самоочищення від соломи і трави. Необхідно лише раз в квартал проводити обробку від бліх і глистів.