Гармонійна особистість: визначення та формування

Здравствуйте, шановні читачі. У сьогоднішній статті ви дізнаєтеся, що являє собою гармонійний розвиток особистості. З’ясуйте, як виявляється поведінка людей, що живуть в гармонії зі своїм внутрішнім світом і навколишнім середовищем. Розглянемо основні принципи, те, як відбувається формування такої особистості. Поговоримо і про проблеми дисгармонії.

Визначення поняття

Гармонійна особистість — людина, яка має оптимально інтегровані динамічні внутрішні структури, узгодженість з навколишнім світом, нормально протікає життєдіяльністю. Особистість, яка гармонійно розвинена — це індивід, який має рівномірний розвиток у всіх сферах своєї діяльності, у якого відсутні внутрішні конфлікти, наявна внутрішня гармонія. Такий індивід має досягнення в різних напрямках, але у нього присутні спеціальні навички або вміння, які виділяються на тлі інших.

Гармонічним називається особистість, у якої є баланс між внутрішнім і зовнішнім світом.

  • Під внутрішньою гармонією розуміється усвідомлення власного «я». У людини відсутні внутрішні протиріччя, він усвідомив свої переваги і недоліки, взяв себе таким, яким він є.
  • Про зовнішньої гармонії говорять тоді, коли у особи відсутні будь-які проблеми з навколишнім світом. Індивід має хороші відносини з родичами, колегами, друзями і навіть з малознайомими особами.

Гармонійно розвинена людина радує оточуючих своїм умінням ладнати, здатністю адаптуватися до мінливих умов, душевним здоров’ям.

Виховання гармонійної особистості безпосередньо пов’язане зі становленням життєвих цінностей і мотивів. Щоб людина знайшов гармонію, у нього повинен спостерігатися баланс між такими особистісними новоутвореннями:

  • мотиви;
  • потреби;
  • самооцінка;
  • ціннісні орієнтації;
  • образ «я».

Гармонійним і різнобічним розвитком особистості називається формування здібностей, різних інтересів, відповідних різним сферам життя людини, переважання найбільш значущих особистісних сфер.

Характерні прояви гармонійно розвиненої людини

Ви зможете назвати себе гармонійно розвиненим при наявності наступних проявів:

  • наявність спокійного настрою, переважання позитивних емоцій;
  • головна життєва опора – «я сам», не взваливаю свої проблеми на обставини;
  • позитивне відношення до власної персони, навіть при виявленні певних недоліків;
  • гнучкість емоційного стану;
  • наявність здорового способу життя;
  • прийняття того, що є «зло» і «добро», що у світі присутня «темна» і «світла сторона»;
  • реальний погляд на події в навколишньому світі;
  • хороші стосунки з членами сім’ї, з колегами і друзями;
  • наявність життєвих цілей та їх досягнення;
  • загальна задоволеність життям;
  • вміння обмежувати себе в бажаннях, вибирати пріоритетні;
  • помірне прояв темпераменту;
  • доброзичливе ставлення до незнайомих людей;
  • вміння правильно розтрачувати енергію;
  • бажання пізнавати нове;
  • єдність з природними ресурсами, відчуття краси природи;
  • наявність творчої діяльності.

Проблема дисгармонії

Важливо також знати про характерних проявах дисгармонійним особистості:

  • замкнутість;
  • порушення в емоційній сфері;
  • невмотивована агресія;
  • проблеми з поведінкою;
  • недовірливість;
  • наявність сумнівів і страхів.

Присутність вищевикладених рис характеру призводить до розвитку неадекватної самооцінки.

У дисгармонійних індивідів усвідомлена життя і неусвідомлені афекти перешкоджають нормальній життєдіяльності і розвитку особистості. Наявності внутрішньоособистісний конфлікт, який призводить до неможливості правильно приймати рішення, адекватно на них реагувати навіть в елементарних ситуаціях. Впливати на розвиток подібних конфліктів можуть, як зовнішні, так і внутрішні умови.

  • Зовнішні характеризуються відсутністю можливості задовольнити глибоко значущі мотиви. У людини з’являється суперечність між його бажанням і тим, що він реально може зробити. Тут важливо визначитися з життєвими пріоритетами. Іноді не буде зайвим відвідати психолога або психотерапевта, тому що проблема може ховатися глибоко, наприклад, не виключено наявність дитячої психотравми.
  • До внутрішніх може ставитися суб’єктивна нерозв’язності, проблематичність з’явилася ситуації. Дозволити такий внутрішньоособистісний конфлікт можна тільки в тому випадку, якщо індивід змінить своє ставлення до конкретного випадку, і у нього сформуються нові мотиви, що дозволяють повернутися до нормальної життєдіяльності.
Цікаве:  Хвороба Альцгеймера: що це за хвороба, її симптоми та причини

Як виховати в собі гармонійну особистість

Існують певні принципи, дотримання яких дозволить з часом знайти гармонію.

  • Важливо завжди залишатися собою. Сьогодні можна зустріти людей, які не хочуть демонструвати справжні почуття навіть самим собі, вони обмежують себе надуманими нормами і правилами. В результаті виходить так, що чоловік і сам не знає, що саме йому хочеться. Зважаючи на це, він не досягає ніякого успіху, адже, не знаючи, чого ти хочеш, не можна домогтися бажаного. Тому припиніть дотримуватися нав’язаних стереотипів, зрозумійте, що ви повинні бути самим собою, не соромтесь своїх бажань і домагайтеся того, чого ви дійсно хочете.
  • Не варто боятися змін. Безумовно, багато люди планують своє життя наперед. Однак, ніхто не застрахований від можливих змін, непередбачених ситуацій. Гармонійно розвинена людина відрізняється від звичайного тим, що він дозволяє собі помилятися, він не звинувачує себе за те, що щось пішло не так, як хотілося б, він здатний адаптуватися до змін, не приймає близько до серця можливі провали.
  • Не пам’ятати поганого. Деякі люди через роки несуть якусь негативну інформацію, зберігають у своїй пам’яті те, що і сьогодні доставляє неприємні емоції. Правильним є бажання відпустити минуле, зрозуміти, що його вже не змінити, що воно не повинно впливати на майбутнє.
  • Бачити красу навколишнього світу. Важливо навчитися розпізнавати прекрасне навколо себе. Багато з нас звикли до одноманітним буднях, не помічаючи, що відбувається навколо. Мало хто звертає увагу на спів птахів, на росу на листі дерев, на перші бруньки або розкрилися бутони квітів. А іноді варто не нестися з шаленою швидкістю на роботу або навчання, а на секунду зупинитися і озирнутися навколо, помітити красу природи. Також потрібно частіше виїжджати в ліс, ходити в парк, щоб безпосередньо контактувати з навколишнім світом.
  • Сміх продовжує життя. Науково доведено, що люди, які позитивно ставляться до життя, значно рідше піддаються стресу. Позитивні емоції сприятливо впливають на загальний стан здоров’я. У людини знижується рівень тривожності.

Індивіду, бажаного знайти гармонію, потрібно навчитися дотримуватися наступних практик:

  • самоконтроль — важливо навчитися протистояти своїм пристрастям, їх контролювати;
  • здатність аналізувати скоєні вчинки, на підставі їх робити висновки — це дозволяє зрозуміти істинне бажання, робити свої вчинки відповідальними і свідомими;
  • здатність проводити аналіз своїх думок.

Тепер ви знаєте, що собою являє формування гармонійної особистості. Як бачите, людина повинна прагнути до гармонії зі своїм внутрішнім, духовним світом і всім, що його оточує. Намагайтеся змінити своє життя на краще, прагнути до гармонії.