У 16 столітті загострилася боротьба за колонії між двома потужними на той час державами. Іспанія і Португалія не давали спуску один одному. У цій боротьбі використовувався флот, що сприяло вивченню і освоєння Тихого океану.
Завдяки цьому в 1546 році були відкриті Нова Гвінея і прилеглі острови. Так як у більшості населення островів були кучеряве волосся, сусідні народи називали їх папуасами (від індонезійського папува, тобто люди з кучерявим волоссям). Ця назва залишилася за ними і понині.
Що з себе уявляють, у що вірять і де живуть папуаси ми і розберемося.
Хто такі папуаси
Ви помилитеся, якщо порахуєте, що папуаси — один народ. Під загальною назвою мається на увазі ціла група різних народностей, загальна чисельність якої трохи не дотягує до 7 мільйонів чоловік. Входять в цю групу племена налічують від сотень тисяч до декількох десятків осіб.
Не все просто і з мовами спілкування. На сьогоднішній день їх відомо близько 700, що являє собою значну проблему.
Де живуть папуаси
Зустріти папуасів можна майже по всій Новій Гвінеї, виключення складають північна і південно-східне узбережжя, де переважають меланезійці. Частина народностей оселилися на островах Нової Каледонії, в північній частині Соломонових островів і в Східному Тиморі.
Археологи визначили, що заселення Нової Гвінеї племенами папуасів сталося понад 20 тисяч років тому. П’ять тисяч років тому на острови прийшли меланезійці, які відсунули корінних жителів вглиб острова.
Ще в 19 столітті місцеві жителі вважалися дикунами. У деяких племенах практикували канібалізм, полювання на людей і жертвопринесення. Вважається, що такі речі пішли в минуле, але немає-немає та й з’являються новини про ритуальні жертви або безвісти зниклих людей.
В 1975 році було створено незалежна держава Папуа-Нова Гвінея, завдяки чому отримала розвиток промисловість, виникли умови для етнічної консолідації.
Чим традиційно займаються папуаси
Ручне землеробство, мисливство, рибальство, а також свинарство — ось основні заняття населення. Частка людей, що живуть у містах, наближається до 15%, решта, як і раніше живуть в селах. Кожне село може населяти до 150 осіб. Цікавою особливістю є те, що іноді все село це один, але дуже довгий (до 200 метрів) будинок.
Всі мешканці села займаються підсічно-вогневим землеробством. Спочатку розчищаються лісу, потім кожна сім’я отримує ділянку, який і обробляє. Однак всі ділянки залишаються у власності громади.
Релігія і вірування
У релігійних поглядах панує культ предків, а також магія. У деяких поселеннях досі можна зустріти звичай, коли померлі не ховають, а залишаються в тому ж будинку і поступово муміфікуються.
В країні існує закон про чаклунство, згідно з яким кожен, запідозрений у подібних діяннях засуджується до смертної кари.
Діяльність місіонерів призвела до того, широко поширилося християнство, яке існує нарівні з давніми культами.
