Доброго часу доби, шановні читачі. Сьогодні ми торкнемося такої непросте питання: «батьки повинні допомагати дорослим дітям чи ні?». В сучасних реаліях можна зіткнутися з сім’ями, в яких люди похилого віку підтримують молоде покоління, також і з тими, в яких — ні. Розберемося, чи це правильно, і в яких випадках необхідно обов’язково підтримувати своє доросле чадо.

Про проблему в двох словах

Потрібно звернути увагу на те, що людина, яка звикла до того, що про нього хтось інший дбати, рано чи пізно може втратити свого батька (від старості), і тоді зіткнеться з реальністю, яка буде для нього дуже болючою. Слідом прийде депресія, зловживання спиртним чи наркотичними речовинами, не виключені суїцидальні думки.

• Питання «допомагати дорослим дітям?» навіть не піднімається у американців і західних європейців. Вони давно визначили для себе модель поведінки, при якій доросла дитина стає самостійною, ніхто не продовжує надавати йому допомогу, зокрема фінансову. І це вчить дітей впевнено стояти на своїх ногах.
• У нашій країні нерідкі ситуації, коли дитині продовжують допомагати навіть, коли він перетинає 40-річний рубіж. Старі батьки допомагають вирішувати фінансові питання, надають свою житлоплощу, сидять з онуками. І, як правило, дорослий чолов’яга навіть не замислюється про те, що батьки вже немолоді, у них є проблеми зі здоров’ям, і якісь власні інтереси.

Задаючись питанням, чи повинні батьки надавати дітям фінансову підтримку, варто враховувати, що можливі різні ситуації. Наприклад, обов’язково потрібно допомагати в наступних випадках.

• Коли дитині для старту в життя необхідно фінансове вкладення в освіту, нормально, якщо батьки дадуть своєму нащадкові такий шанс.
• У ситуації, коли дорослій людині необхідна допомога фінансового вкладення батьків у якусь справу для розкручування свого бізнесу або кар’єрного росту. Якщо вони у нього забезпечені і можуть собі це дозволити, то такий крок цілком припустимо. Особливо, якщо вони вірять у свого дитини, переконані, що він доб’ється успіху.
• Можна надавати моральну підтримку, сидіти з онуками, коли це дійсно необхідно.
• Якщо дорослий дитина справді не може самостійно про себе піклуватися, наприклад, з причини інвалідності, батьки повинні надавати йому допомогу.

Чому допомагають

Батьки безвідмовно допомагають своїм дорослим дітям, коли бояться втратити їх любов, залишитися на самоті, мають потребу в тому, щоб бути комусь потрібними або все контролювати.

Деякі батьки допомагають дорослим дітям, навіть не уявляючи, що можуть цього і не робити. Тому провиною певні чинники, що сприяють прийняття такого рішення.

• Звична модель поведінки в сім’ї, яка передається з покоління в покоління. Ситуація, коли сьогоднішні бабуся з дідусем колись допомагали своїм таким, що подорослішало дітям. Зараз, коли ці діти самі є батьками, вони переконані, що зобов’язані підтримувати, в тому числі і фінансово, своїх нащадків. Вони навіть не здогадуються, що може бути по-іншому, для них це природний процес.
• Спроба притупити почуття провини. Ситуація, коли батьки з якоїсь причини, в тому числі фінансової неспроможності, не мали можливості дати своїй дитині все, що йому необхідно в той час, коли він був маленьким. Зараз вони намагаються це виправити, оточуючи доросле чадо максимальною турботою, допомагаючи грошима, даруючи дорогі подарунки.
• Результат шантажу. Ситуація, коли дорослий малюк, який не зумів реалізуватися в житті, почати достатньо заробляти, щоб мати можливість себе забезпечувати, звертається до батьків за допомогою. Якщо ті в ній відмовляють, починає погрожувати, що більше їх не відвідає, перестане з ними спілкуватися або, що в старості не прийде на допомогу, не буде про них дбати, саме зараз вони відмовляють йому в підтримці.
• Відсутність усвідомленості у батьків, що дитина вже виросла. Випадок, коли дорослий чолов’яга продовжує жити в батьківському домі. Така людина може навіть відмовлятися ходити на роботу, адже його і так все влаштовує, він перебуває під » крильцем батька і матері, які годують, повністю забезпечують. Тут може мати місце і недогляд батьків, не почав у свій час процес розвитку самостійності у малюка, і любов, яка затуманила очі батька або матері, особливо якщо дитина єдина в сім’ї або жінка виховує його сама.
• Допомога дорослій людині, яка дійсно не в стан про себе подбати. Випадок, коли людина має інвалідність чи є непрацездатним, потребує спеціалізованого догляду і турботи.
• Неправильне розуміння відповідальності. Ситуація, коли дорослий дитина постійно влазить в якісь неприємності, в борги. А батьки, які вважають, що несуть за нього відповідальність, раз вони його привели в цей світ, і, можливо, подібна його поведінка є результатом неправильного їх виховання, постійно приходять на допомогу. Тим самим надають дорослій людині ведмежу послугу, так як він завжди впевнений, що батьки в будь-який момент його виручать, своєю головою думати не потрібно.
• Страх батьків, що дорослий син або дочка пропадуть без їх допомоги. Ситуація, коли є переконаність у тому, що виросло чадо не зуміє самостійно себе прогодувати, одягнути, взути, навіть якщо вже живе в окремій квартирі. Нерідко у такій ситуації мати ще й приходить до своєму нащадкові додому, щоб прибрати, навести порядок, випрати речі, приготувати їжу.
• Потреба в контролі. Ситуація, коли батьки, які постійно приймали рішення за свою дитину, що йому забороняли, обмежували, не бажають припиняти це робити, незважаючи на те, що поруч вже давно не дитина.

На моїй пам’яті був випадок, коли дорослий чоловік, у якого вже була дружина і маленька дитина, продовжував жити у квартирі своєї бабусі. Все, що він заробляв, спускав на свої гулянки, не думаючи про свою сім’ю. Залишившись без грошей, починав вимагати їх у бабусі, яка його виховувала замість матері. Жінка віддавала останні гроші зі своєї пенсії, тому що боялася, що онук від неї піде, забере з собою правнука, і вона залишиться зовсім одна.

Поради

Допомагайте дитині, надаючи свою підтримку і турботу

• Якщо у Вашій родині батьки з покоління в покоління допомагають своїм дітям, навіть коли вони стають дорослими людьми, і Вас це влаштовує, можете залишити все, як є. Якщо ж усвідомлюєте, що подібними діями тільки затягуєте процес становлення самостійності дочки чи сина, то можете це змінити. Можливо, Вам буде складно самостійно прийняти такі зміни, тоді можна буде звернутися за допомогою до психолога, який навчить, як правильно поміняти свою модель поведінки.
• Якщо Ваш випадок — це наявність почуття провини за те, що колись не змогли дати своїй дитині все сповна, то таку проблему необхідно розбирати з психотерапевтом. Фахівець зможе пропрацювати Ваше почуття провини, прийняти ситуацію як належне, так як немає Вашої провини в тому, що не було можливості давати дитині все, чого він хотів. Зараз Ваше чадо має стати самостійним, навчитися без чиєї-небудь допомоги вирішувати свої проблеми, в тому числі і фінансові. Ви ж можете робити йому подарунки, наприклад, на день народження або Новий рік.
• Якщо «дитина» Вами маніпулює, вимагаю продовжувати свою турботу, в тому числі його матеріально забезпечувати, то необхідно припиняти цю залежність. Вкрай складно самостійно піти поперек бажання «дорослого малюка», особливо якщо присутній величезний страх щодо того, що чолов’яга стримає слово і перестане відвідувати, не буде допомагати в старості. У такому випадку необхідно звернутися за допомогою до психолога або психотерапевта, який навчить, як реагувати на таку ситуацію, як побороти свій страх.
• Якщо Ви самостійно продовжуєте допомагати дитині, навіть якщо він про це не просить, просто тому, що не усвідомлюєте, що поруч вже доросла людина, яка має свій життєвий шлях, то саме час це усвідомити і перестати нав’язуватися. Якщо самостійно не виходить побороти свій внутрішній стан, варто звернутися за допомогою до фахівця, щоб виявити справжню причину такої поведінки, надмірній любові і потреби продовжувати надавати турботу.
• Якщо Ваш син або дочка без кінця і краю влазить в якісь неприємності, борги, то саме час сказати, що більше Ви не будете вирішувати його проблеми, інакше дитина так ніколи і не зрозуміє, що потрібно нести відповідальність за свої вчинки, думати головою, перш ніж щось робити.
• Якщо Ви боїтеся того, що Ваше повзрослевшее чадо не впорається з дорослим життям, потрібно усвідомити, що і коли Ви були на його місці, і змогли з усім впоратися, не пропали. І Вашій дитині теж все вдасться.
• Якщо звикли постійно контролювати, то необхідно зрозуміти, що подібними діями Ви перекриваєте своїй дитині кисень, не даєте самостійно розвиватися, робити власні помилки. Крім того, тотальний контроль може викликати негативні емоції у людини, небажання спілкуватися з батьками в подальшому. Ваш постійний контроль може привести тільки до втрати поваги і можливості спілкуватися з дитиною. Іноді дуже важко перевчити себе, почати спокійно реагувати на те, як себе веде «доросла дитина», і тоді варто звернутися за допомогою до психолога або психотерапевта, які зуміють виявити справжню причину потреби в тому, щоб усе тримати під контролем (ймовірно, що контролюєте Ви не тільки своєї дитини).

Тепер Ви знаєте, чи потрібно допомагати дорослій дитині, особливо якщо подібна допомога йде на шкоду собі. Пам’ятайте про те, в яких випадках припустимо надавати підтримку «дорослій дитині», а в яких це небажано. Дозвольте своєму чаду почати свій життєвий шлях, подорослішати, навчитися самостійно вирішувати свої проблеми, перестати бути дитиною.