5 ефективних порад, як самостійно позбавитися від іпохондрії

Джером Клапка Джером — письменник

Англієць Джей, один з головних героїв гумористичної повісті Джерома К. Джерома «Троє в човні, не рахуючи собаки», розповів своїм друзям про те, що як тільки він прочитає оголошення про появу на ринку того чи іншого патентованого лікарського засобу, то одразу ж приходить до висновку, що він страждає тією самою хворобою, причому в самій її наиопаснейшей формі. Як-то Джей потрапив до бібліотеки Британського музею, взяв там довідник хвороб, і, гортаючи його сторінки, прийшов до висновку, що єдиною хворобою, якої він у себе не виявив, є пологова гарячка. З симптомами ж усіх інших описаних у довіднику захворювань, включаючи сінну лихоманку, холеру і танець святого Вітта, герой знайомий не з чуток, так як встиг сповна відчути кожен з них.

Джей вступив в читальний зал бібліотеки Британського музею здоровим і щасливим людиною, а вийшов звідти жалюгідною і ні на що непридатну руїною. Після візиту до лікаря і аптекаря чоловік вирішив кинути забивати собі голову тими речами, в яких він нічого не розуміє.

Джером К. Джером в жартівливій формі описав ипохондрическое розлад. Але страждають цим психічним захворюванням люди, на відміну від уявно хворого Джея, не можуть просто так взяти і позбутися від іпохондрії. Саме тому такі індивіди постійно бояться що-небудь захворіти. А жити в постійному страху – задоволення доволі сумнівне, адже такий стан речей негативно впливає на якість повсякденного існування і змушує людину систематично відчувати деструктивні почуття і емоції.

Що таке іпохондрія? Чому вона виникає? Які симптоми іпохондрії існують? Що відчуває людина, що страждає іпохондричним розладом? Чи можна позбутися від іпохондрії самостійно? У сьогоднішній статті ми знайдемо відповіді на ці питання і розкладемо іпохондрію по поличках!

Іпохондрія: що це таке, простими словами?

Іпохондрія або іпохондричний синдром – це психічний розлад, з-за якого людина занурюється у специфічний стан і відчуває симптоми того чи іншого захворювання. Хворий іпохондричним розладом людина постійно боїться виявити у себе ту або іншу прогресуючу хворобу.

Захворювання у іпохондрика змінюються від прийому до прийому у лікаря або ж від випадку до випадку. І хоча кваліфіковані і практикуючі лікарі переконують такої людини в тому, що дане захворювання у нього відсутня, жертва іпохондричного розладу продовжує відчувати себе хворим.

Саму по собі іпохондрію можна розглядати як самостійне захворювання або ж як один з багатьох симптомів, що виникають при багатьох інших розладах і хворобах. Якщо вірити статистиці з відкритих джерел, то в тій або іншій формі іпохондричний синдром як самостійне захворювання спостерігається практично у 10% жителів нашої планети.

Американські експерти стверджують, що з станом іпохондрії не з чуток знайомі близько 20% населення Землі.

Результати проведеного американським спеціалізованим виданням Health анкетування свідчать про те, що у 30 – 32% звернулися за допомогою до лікарів людей не було виявлено жодних проблем з фізичним здоров’ям.

Серед тих же людей, які систематично викликають швидку допомогу, близько 6 – 8% є жертвами вже підтвердженого іпохондричного розладу.

Багато іпохондрики, не спостерігаючи у себе ніяких симптомів тієї чи іншої хвороби, щиро вірять у те, що ця хвороба у них все ж є, просто вона протікає абсолютно безсимптомно. Якщо такі люди здають аналізи і бачать негативні результати, то вони починають думати, що сталася якась помилка з вини лікаря або працівників лабораторії. У деяких випадках жертви іпохондричного синдрому здатні викликати у самих себе симптоми тієї хвороби, в наявності якого вони не сумніваються.

Від іпохондрії в однаковій мірі страждають і чоловіки, і жінки, так як це психічний розлад не віддає перевагу якомусь одному підлозі. Найчастіше жертвами іпохондричного синдрому стають тривожні і дуже чутливі люди з легко збудливою нервовою системою, які аж надто ретельно стежать за своїм здоров’ям. Іпохондрія нерідко поєднується з такими психічними захворюваннями, як панічні атаки, обсесивно-компульсивний розлад, депресія і т. д.

Будучи соматизированным розладом, іпохондрія має оборотним характером, тому при правильному підході від неї можна позбутися. Але не варто забувати про те, що постійна здача аналізів істотно б’є по бюджету, а організм людини, що перебуває в ипохондрическом стані, піддається реальним змінам, які рано чи пізно стають причиною виникнення серйозних збоїв у його нормальному функціонуванні.

Чому виникає ипохондрическое розлад?

Психотерапевт Олексій Карачинський стверджує, що іпохондричний синдром слід розглядати як наслідок, а не причину. Хоча поштовхом до розвитку цього підступного захворювання і може стати смерть рідної чи близької людини, раніше перенесена важка хвороба або якесь інше травмуюча подія, але найчастіше причина криється саме в тому, що тривожить і постійно турбує індивіда: проблеми в особистому житті, невирішені питання робочого характеру, труднощі у взаємодії з іншими членами суспільства, страх перед минулим або майбутнім і т. д.

Цікаве:  Хто такий привабливий чоловік і як їм стати

З-за ваших страхів і турбот психіка включає захисний механізм. Людина, забуваючи про справжню проблему, починає відчувати страх перед смертю. Він постійно шукає у себе симптоми різних захворювань і присвячує цьому заняттю практично все своє особисте час. Всі думки такої людини зайняті лише пошуком чергових симптомів черговий хвороби.

Для деяких людей іпохондрія є несвідомою спробою втекти від неприємностей в особистому житті або на роботі, відповідальності за власні дії, неприємних, нудних або занадто нав’язливих співрозмовників. Страждає іпохондричним розладом людина отримує можливість виправдати своє небажання приймати дорослі рішення, брати на себе відповідальність, робити розумні і адекватні вчинки і т. д. В даному випадку типовий іпохондрик міркує так: «Як же я можу зайнятися пошуком нормальної роботи, якщо я постійно хворію? У мене просто не вистачить здоров’я для всього цього!».

Основні симптоми іпохондричного синдрому

Якщо розглядати іпохондрію з медичної точки зору, то для діагностики цього психічного розладу необхідно, щоб у людини протягом 5 – 6 місяців було завзяте і щире переконання в наявності у нього мінімум двох-трьох серйозних тілесних захворювань. Про те, що чоловік став жертвою іпохондричного синдрому, свідчить і той факт, що протягом усього цього часу він стійко відмовляється приймати докази і запевнення лікарів у відсутності цих захворювань. Іпохондрик постійно страждає і переживає стан соціальної дезадаптації.

Які ще симптоми вказують на те, що людина є іпохондриком? Це систематичне нездужання, постановка діагнозу через інтернет, постійні візити до лікаря без будь-якої об’єктивної необхідності або повне уникання людей у білих халатах, страх розвитку передаються у спадок захворювань, страх спілкування з хворими людьми, надто ретельна гігієна, бажання видалити собі щось (зуб мудрості, апендикс тощо) просто для профілактики, наявність величезної аптечки, страх смерті. Розберемо кожний з цих симптомів більш детально!

Систематичне нездужання

У іпохондрика постійно щось болить, свербить, ниє, тягне, запалюється, свербить, лущиться і т. д. У всьому цьому жертва іпохондричного синдрому бачить симптом якогось серйозного і невиліковного захворювання. Якщо така людина кашляє, то він автоматично буде думати, що у нього розвивається важке запалення легенів. Звичайна головний біль такими людьми приймається за пухлину головного мозку четвертої стадії, а міжреберна невралгія в очах іпохондриків перетворюється в передінфарктний стан.

Думки про те, що з його здоров’ям щось точно не так, практично ніколи не залишають голову іпохондрика. Такі думки стають тлом повсякденного існування жертв іпохондричного розладу і призводять до постійного стресу, який сильно виснажує організм і значно знижує якість життя.

Постановка діагнозу через інтернет

Якщо людина на регулярній основі займається постановкою чергового діагнозу через інтернет, то він – не звичайний іпохондрик, а киберипохондрик! Люди, які постійно відвідують медичні або вузькоспеціалізовані сайти і вишукують у себе симптоми того чи іншого «сподобався» захворювання, занурені в стан киберипохондрии.

Людину можна назвати киберипохондриком і в тому випадку, якщо медичні портали він відвідує частіше, ніж популярні соціальні мережі.

Постійні візити до лікарів

Якщо людина систематично відвідує лікарів без будь-якої об’єктивної необхідності і щиро вірить в те, що фахівці не є достатньо кваліфікованими, виконують свою роботу недбало і безвідповідально, не хочуть його нормально оглянути і бажають йому якомога швидше померти, то це свідчить про те, що така людина є іпохондриком.

Тих лікарів, які не призначають іпохондрикові якихось серйозних і дорогих лікарських препаратів, він сприймає в багнети і думає, що вони просто хочуть швидше від нього позбавитися. Якщо ж жертва іпохондричного розладу, здавши аналізи, отримує негативні результати, то сприймає це як лікарську помилку, недбалість або безвідповідальність.

Немає нічого страшного в тому, щоб ще раз все перевірити або проконсультуватися з іншим спеціалістом. Коли ж цей процес затягується, а думки фахівців повністю збігаються, але людини наявний стан речей абсолютно не влаштовує, то такого індивіда можна сміливо назвати іпохондриком. Він, замість того, щоб заспокоїтися і почати вирішувати проблему, як це зробив би будь-яка нормальна людина, бігає по всіх доступним йому державним і приватним клінікам. В якийсь момент, відвідавши сто двадцять п’ятого за рахунком кваліфікованого лікаря, жертва іпохондричного розладу починає вірити в те, що вона хвора якоїсь невідомої, але смертельно небезпечною хворобою, розпізнати яку не може ні один дав клятву Гіппократа фахівець.

Цікаве:  Як колір змінює життя людини (+ вплив окремих відтінків)

Уникнення лікарів

Систематичне відвідування медичних установ і повне уникання людей у білих халатах – дві крайності, які однаково свідчать про те, що у людей не з чуток знайомий з іпохондричним синдромом.

Іпохондрик, який відчуває недовіру до лікарів, думає, що вони абсолютно нічого не розуміють, нічого не хочуть робити і не прагнуть до того, щоб вилікувати пацієнта, тому набагато простіше і ефективніше зайти на який-небудь медичний портал і самостійно поставити собі діагноз.

Страх розвитку передаються у спадок захворювань

Іпохондрик не тільки постійно відвідує медичні сайти, але і шукає такі ж або схожі симптоми або хвороби у своїх батьків та інших родичів. Якщо жертва іпохондрії виявляє у когось з близьких якесь захворювання, то вона не сумнівається в тому, що в найближчий час це захворювання буде виявлено і в неї.

Слова лікарів про те, що практично всі передаються у спадок хвороби можна запобігти, вилікувати або мінімізувати їх симптоми, сприймаються іпохондриком з сарказмом і повною недовірою. «Ці лікарі, які звикли тільки хабарі брати так халатно ставитися до пацієнтів, не розуміють, що я в будь-який момент можу померти від того ж захворювання, від якого двадцять років тому помер дядько Коля!» — такі думки відвідують голову типового іпохондрика, який відчуває страх перед спадковими захворюваннями.

Страх спілкування з хворими людьми

На багатьох іпохондриків перспектива спілкування з хворими людьми навіває смертельний жах. Жертві іпохондричного розладу не дуже-то і цікаво, чим саме хворіє людина: звичайною застудою, пневмонією або артрит.

Зрозуміти логіку іпохондрика складно, але можна. Він боїться заразитися від хворої людини його хворобою (і не важливо, це заразна хвороба чи ні), так як щиро вірить у те, що у нього це захворювання в обов’язковому порядку вживатиме саму небезпечну для здоров’я і життя форму.

Надто ретельна гігієна

Думки про те, що він постійно контактує з потенційно брудними і заразними предметами, доводять іпохондрика до божевілля. Він по сто разів на день миє руки з милом або обробляти їх санитайзерами, постійно думає про те, що грошові купюри, як і поручні в громадському транспорті, кишать мікробами, бактеріями та іншими патогенними мікроорганізмами.

Бажання щось вирізати або видалити з метою профілактики

Апендикс чи зуб мудрості сприймаються іпохондриком як бомба сповільненої дії, яка в будь-який момент може вибухнути. Хоча лікарі стверджують, що апендикс запалюється в одного з десяти тисяч чоловік, а від зуба мудрості можна позбутися в будь-який момент, жертва іпохондричного синдрому такі запевнення не сприймає всерйоз.

Наявність величезної аптечки

У більшості іпохондриків є домашня аптечка велитенських розмірів, асортименту якій може позаздрити невелика аптека в якійсь сільській місцевості. Без цієї аптечки жертва іпохондричного розладу не зможе відправитися в відпустка, відрядження, в гості до друзів з ночівлею або відрядження.

Страх смерті

Практично всі іпохондрики думають, що у них є якесь смертельно небезпечне захворювання, яке жоден лікар поки не здатний не тільки вилікувати, але і діагностувати.

Люди, які страждають іпохондричним розладом, не можуть зрозуміти, що практично всі хвороби з’являються від нервів. А нервують іпохондрики постійно, так як «накручування» самих себе наявність того чи іншого захворювання не проходить даром, а стає причиною виникнення таких симптомів постійного психологічного напруження, як аритмія, шкірні висипання, утруднене дихання і т. д.

Один день з життя іпохондрика: які почуття відчуває жертва цього підступного розлади?

Будь поколювання або мінімальний м’язовий спазм викликає в іпохондрика Руслана панічний страх. Якщо десь щось кольнуло в грудях, то чоловік одразу ж думає, що у нього серцевий напад. Якщо відразу після прийняття таблетки головний біль не проходить, то Руслан починає уявляти собі, що у нього в мозку утворилася пухлина величезних розмірів, з-за якої він скоро помре. Викликати швидку допомогу жертва іпохондричного синдрому навідріз відмовляється, так як приїхали на виклик медики просто зроблять йому якийсь укол і, нічого толком не пояснивши, укатят до іншого пацієнта.

Цікаве:  Страх чужих людей: чому виникає і як від нього позбутися

Чоловік практично постійно думає про хвороби і ніяк не може розслабитися. У вільний від роботи час Руслан моніторить медичні сайти і намагається поставити самому собі правильний діагноз. В поліклініки він не ходить, бо там його чекають тільки нескінченні черги, постійна лайка і хамське ставлення. Та й страх настільки нестерпний, що у нього просто не вистачає ніяких сил записуватися на прийом до лікаря і чекати своєї черги.

Повірити в те, що в лабораторії правильно розшифрують аналізи, Руслану дуже складно. Чоловік вирішив перевірити результати аналізів і, озброївшись знайденої на просторах інтернету таблицею, приступив до справи. Наткнувшись на кілька невідповідностей, він ще раз переконався в тому, що довіряти людям у білих халатах точно не потрібно, адже вони тільки і мріють про те, щоб відправити в могилу якомога більше пацієнтів!

Після перевірки аналізів Руслан впав у страшну депресію. Взявши на роботі відпустку, він два тижні не виходив з квартири і не спілкувався з іншими людьми. Але і в домашніх умовах відчути себе добре чоловікові не вдалося, так як він постійно сидів на медичних сайтах і вишукував інформацію про черговий симптомі, який він раптово у себе виявив.

Як самостійно позбавитися від іпохондрії: кілька дієвих і ефективних порад!

Позбутися від іпохондрії можна не тільки з допомогою кваліфікованих психіатрів або психотерапевтів, але і самостійно. Якщо слідувати рекомендаціям фахівців, то зробити це не так вже й складно! Пропонуємо вашій увазі кілька ефективних та дієвих порад.

Порада №1. Почніть керувати своєю свідомістю

Людина, яка вміє керувати своєю свідомістю, ніколи не стане жертвою іпохондричного синдрому. Щоб навчиться це робити, слід використовувати такі духовні практики, як аскези, медитація, афірмації, йога і т. д.

Правильно підібрана практика не тільки вчить людину брати під контроль власну свідомість, а й здатна істотно поліпшити якість його повсякденному житті.

Порада №2. Перегляньте свій режим дня

Порушений режим дня і систематичне недосипання негативно впливають на людину і можуть стати причиною виникнення у нього іпохондрії. Ті люди, які мало або погано сплять, постійно перебувають у поганому настрої, не можуть сконцентруватися на важливих справах, мають почуття підвищеної тривожності.

Щоб позбутися від іпохондрії, необхідно привчити себе засинати і прокидатися в один і той же час. Добре выспавшемуся і отдохнувшему людині набагато простіше впоратися зі страхами і деструктивними думками!

Порада №3. Займіться самоаналізом і пошуком першоджерела проблеми

Щоб відшукати першоджерело проблеми, потрібно задати собі одне дуже просте питання: «Що останнім часом мене турбувало найбільше?». Чесна відповідь на це питання допоможе іпохондрикові розібратися в самому собі і позбутися підступного розлади.

Іпохондричний синдром виникає не тільки в результаті якогось яскравого і незабутнього травмуючого явища або події. Дуже часто буває й так, що проблема існує вже настільки давно, що психіка такого індивіда, активізувавши захисні механізми, встигла витіснити її у підсвідомість. Спровокувати виникнення іпохондрії можуть і токсичні відносини, проблеми на роботі і т. д.

Порада №4. Підвищуйте рівень фізичної активності

Фізична активність допомагає позбутися стресу, почуття підвищеної тривожності та зайвих переживань. Вона сприяє поліпшенню не тільки фізичної форми, але і настрою. Тим людям, які хочуть забути про іпохондрії раз і назавжди, фахівці радять записатися в тренажерний зал або почати тренуватися в домашніх умовах з власною вагою.

Якщо ж часу на походи в тренажерку або на домашні тренування зовсім немає, то слід частіше здійснювати неспішні прогулянки, замінити поїздки на ліфті ходінням по сходах, почати практикувати біг або спортивну ходьбу.

Порада №5. Перестаньте витрачати час на відвідування медичних сайтів

Дуже часто жертви іпохондрії не можуть зрозуміти, що в інтернеті щодня публікується багато неправдивої та неперевіреної інформації з сумнівних джерел. Для багатьох захворювань характерні такі невизначені і нечіткі симптоми, як головний біль, втома, загальна слабкість і т. д. Тому немає нічого дивного в тому, що поставити правильний діагноз за цими симптомами зможе тільки кваліфікований лікар.

Щоб позбутися киберипохондрии, потрібно перестати витрачати час на відвідування медичних сайтів і долати будь-позив до самодіагностики.