Запор у козеня: що робити, ознаки та причини, профілактика

Патології травної системи у козенят провокують порушення стільця. При цьому спостерігається зміна консистенції калу, поява домішок і больових відчуттів. При появі запору біля козеняти, що робити, і які ознаки можуть виникати, розповість ветеринарний лікар. Він зможе поставити точний діагноз і, залежно від цього, підібрати ефективне лікування.

Можливі причини запору біля козеняти

Існує досить багато аномальних станів, які провокують виникнення запорів у козенят.

Атонія

Поява цієї патології обумовлена неправильним харчуванням. До неї призводить наступне:

  • надлишок кормів, які важко перетравлюються, – солома, неякісне сіно;
  • надлишок в раціоні концентратів – зерна, комбікорму або висівок;
  • тривале використання водянистого корми – барди, бурякового жому;
  • домішки ґрунту або піску в їжі;
  • застосування зіпсованої їжі.

Розвиток атонії можливо на тлі зміни умов утримання – до неї призводять порушення мікроклімату і висока вологість. Патологія вторинного характеру обумовлена травматичними ушкодженнями травних органів, загальною інтоксикацією, інфекціями або глистовими патологіями. У хворих кіз спостерігається погіршення апетиту, відсутність жуйки. На зміну запорів зазвичай приходить пронос. Також виникає загальна слабкість, виснаження, втрата блиску і тургору.

Щоб впоратися з патологією, необхідно усунути провокуючі фактори. Для промивання передшлунків слід робити вливання 5-10 літрів розчину глауберової солі концентрацією 1 %. Також можна застосовувати розчин харчової соди або оцтової кислоти.

Важливе значення має нормалізація харчування. У перший день рекомендована голодна дієта. Для профілактики виснаження парентеральним способом вводять поживні елементи розчин глюкози, препарати кальцію. На другий день допустимо використовувати сіно та кисломолочну продукцію.

Інфекційні хвороби

Поразка козенят інфекційними захворюваннями найчастіше обумовлено 2 факторами – зараження від матері і порушення санітарно-гігієнічних рекомендацій. У другому випадку захворювання швидко поширюється між козенятами. Тому при перших же симптомах порушення варто ізолювати інфікування тварина.

Цікаве:  Як зробити комбікорм для свиней в домашніх умовах своїми руками: склад і пропорції

Крім запорів, про розвиток інфекційних патологій свідчать такі ознаки:

  • підвищення температури тіла;
  • пригнічений стан;
  • порушення роботи органів травлення;
  • виділення з носа;
  • кашель;
  • порушення рухливості.

Якщо козеня втрачає апетит і стає менш жвавим, це вважається тривожним симптомом. При цьому важливо перевірити склад корму або раціону матері, обробити приміщення дезінфікуючими засобами. Якщо стан вихованця не поліпшується, варто звернутися до ветеринара.

Паразитарна інвазія

Причиною запору можуть бути фасціольоз або пироплазмоз. При розвитку хронічного фасциолеза у козенят спостерігається чергування запорів і проносів. Патологію провокують плоскі глисти, які відносяться до сімейства Fasciolidae. Вони призводять до ураження печінки. Найбільш небезпечна для молодих тварин гостра форма патології, яку викликає міграція личинок.

При розвитку захворювання спостерігається загальна слабкість, блідість слизових покривів, порушення травних функцій у вигляді запору і проносу. Також виникає набряклість кінцівок, живота і підгруддя, сеча стає червоною, випадає шерсть.

Думка экспертаЗаречный Максим ВалерьевичАгроном з 12-ти річним стажем. Наш кращий дачний експерт.Задати вопросПри гострій формі захворювання застосовують «Ацемидофен», «Дертил». Дорослих глистів допомагають усунути «Политрем», «Івомек», «Дисалар».

Ще одним небезпечним захворюванням вважається пироплазмоз. Його викликають кровепаразитарные одноклітинні – бабезии. Вони вражають еритроцити, що провокує лізис. Інфікування спостерігається при укусі кліщів. Через 5-12 днів після укусу спостерігається підвищення температури до 42 градусів, виникає сильна слабкість, збільшується частота скорочень серця і дихання. Також козенята страждають запором, гіпотонією рубця, помутніння сечі.

При такому діагнозі проводиться інфузійна терапія. При цьому вводиться внутрішньовенно фізрозчин, глюкоза концентрацією 5 %, «Гемодез». Специфічна терапія включає розчин «Азидина» концентрацією 5 %.