Запашний гладіолус Ацидантера: опис, посадка і догляд у відкритому грунті

Догляд за культурою

Ацидантера не відрізняється вибагливістю до умов утримання, але все ж потребує систематичного догляду.

Полив

Запашний гладіолус Ацидантера не може існувати без вологи, особливо в спекотні літні дні. Просихання грунту загрожує всиханням «бульби». У літній період для поливу потрібно 2-4 відра у 7 днів, при цьому важливо не перезволожувати землю. Після розцвітання бутонів зрошення необхідно скоротити. Це покращує вигляд квітки — він темніє, забарвлення стає яскраво вираженим, насиченим. Для утримання вологи грунт мульчують скошеною травою, торфом, подрібненою перегноєм.

Добриво

Запашний гладіолус Ацидантера підгодовують 1 раз у 14 днів. Рекомендовано поєднувати підживлення квітки з зрошенням. Для цього необхідно запастися комплексними мінеральними сумішами, наприклад, нітроамофоски. Якщо у засобі аміак у великій концентрації, посилиться зростання квітконоса і листя, а бутони залишаться середнього розміру.

Розпушування і прополка

Після зрошення необхідно розпушити околоствольный коло — це забезпечить проникнення кисню до кореневищам. Процедуру розпушування проводять за допомогою трезубой сапи — вона безпечно і ефективно піднімає верхній шар грунту, не пошкоджуючи при цьому квітконоси і «бульбу». Як тільки гладіолус починає обростати бур’янами, його прополюють. Бур’яни рекомендовано усувати в початковій стадії росту, в іншому випадку вони заберуть у гладіолуса корисні речовини і вологу.

Захист від комах і хвороб

У запашного гладіолуса непоганий імунітет, але при близькому сусідстві з іншими рослинами існує ризик зараження патологією. Ацидантера часто страждає від:

  • Борошнистої роси. Її усувають марганцівкою (0,5 ч. л. на відро води). Якщо хвороба не проходить, проводять обприскування розчином кальцинованої соди (1,5 ст. л.), рідкого мила (1 ч. л.), води (5 л).
  • Кореневої гнилі — при запущеній стадії квітка не піддається лікуванню, його викопують і викидають. В цілях профілактики перед висадкою цибулинки обробляють за допомогою фунгіцидів.
  • Іржі, мозаїчного ураження. Для усунення хвороби на початковому етапі використовується колоїдна сірка (1 ст. л.) і вода (1 відро).
Цікаве:  Користь вермикуліту для кімнатних рослин

Гладіолус Ацидантера часто атакується попелиць, її усувають «Актеллік», «Танреком». Шкідливих трипсів знищують «Децисом», слимаків необхідно збирати вручну.

Зимівля та зберігання клубнелуковиц взимку

Після закінчення цвітіння квітконіс підлягає зрізанню — це необхідно для визрівання бульбоцибулини. Якщо визрівають насіння, гладіолус не запасеться поживними речовинами в кореневищах, а перші бутони з насіння з’являться лише через 2 роки.

Для продовження вегетаційного періоду гладіолус захищають від морозів за допомогою укривного матеріалу начебто лутрасила. При перших зниженнях температури гладіолуси переміщують у горщики зберігають до весни в теплі. Місце, де зберігається посадковий матеріал, повинно бути теплим, сухим, добре провітрюваним.

У вересні гладіолус викопують, очищають від верхнього листя, висушують протягом місяця. Перед висушуванням цибулинки засипають сухим фунгіцидами. Після підсихання з кореневищ видаляють висохлі наземні частини, загортають у газетні аркуші, відправляють на постійне місце зберігання. Цибулинки можна зберігати в коробці з добривами начебто торфу, перліту, вермикуліту.

Сторінка: 1 2 3 4 5