Олександр Сергійович Пушкін — геній російської літератури XIX століття, всесвітньо відомий поет і прозаїк. На рахунку письменника числяться і повісті, і дитячі казки, і ліричні вірші. Освіжити пам’ять про шкільній програмі і творіння великого письменника допоможе ця стаття, в якій перераховані 10 найбільш відомих творів Пушкіна.
1. Євгеній Онєгін
Список найбільш відомих творів Пушкіна відкриває роман у віршах «Євгеній Онєгін», вершина російської поезії і «енциклопедія російського життя».
Олександр Сергійович почав роботу над «Євгенієм Онєгіним» у травні 1823 року, під час заслання в місті Кишиневі. Твір було завершено тільки через 8 років, коли Пушкін був вже в Царському селі – в той час було написано «Лист Онєгіна».
Твір охоплює 1819 по 1825 роки – в цей проміжок часу відбулися такі значні події як розгром армії Наполеона Бонапарта і повстання декабристів. Але основна сюжетна лінія розгортається навколо любовної історії Тетяни Ларіної, Євгенія Онєгіна і Володимира Ленського.
2. Казка про царя Салтана
Відомий твір написано в 1831 році. Спочатку Пушкін хотів розповісти казку в змішаній формі, одночасно використовуючи і вірші, і прозу. Але в подальшому було прийнято рішення відмовитися від прозової форми і вести розповідь виключно у віршах. Сюжет заснований на почутої від няні народній казці. Письменник значно змінив сюжет і додав нових героїв – вийшло одне з найулюбленіших дитячих творів.
Казка розповідає про одруження царя Салтана та появі на світ його сина по імені Гвідон. Із-за злих витівок рідних тіточок могутній богатир Гвідон Салтанович опиняється на безлюдному острові. Там йому зустрічається прекрасна і могутня царівна-Лебідь, яка допомагає князю Гвідону возз’єднатися з батьком і зайняти почесне місце на престолі.
3. Руслан і Людмила
Написання відомої поеми «Руслан і Людмила» Пушкін почав ще в ліцеї – чомусь натхнення на роботу саме над цим твором приходило йому в основному під час хвороб. Першими читачами і «критиками» поеми були товариші і вчителі майбутнього великого поета. Твір було вперше опубліковано в 1820 році. Тільки в 1828 році Пушкін дописав знамените вступ і додав кілька пікантних моментів, з-за яких поет уславився аморальним. У 1842 за мотивами цієї казки М. І. Глинкою була написана однойменна опера.
В даному твір Пушкіну вдалося поєднувати містику з любовною історією. Головні герої поеми проходять через безліч труднощів, але в підсумку сила кохання ламає всі перешкоди.
4. Панянка-селянка
Дуже легке і добродушне твір «Панночка-селянське» увійшло в цикл «Повести покійного Івана Петровича Бєлкіна». Повість написана восени 1830 року в Болдіно, де Пушкін перечікував епідемію холери.
Сюжет оповідає про життя примхливої дочки багатого поміщика, Лізе Муромській. Ліза прикидається звичайною селянкою, щоб зблизитися з Олексієм Берестовим, який не подобається батькові дівчини. Ліза створює собі образ неписьменною служниці, тому Олексій пропонує їй навчання. У підсумку хлопець закохується в свою підопічну, навіть не здогадуючись про її дійсне походження.
5. Капітанська донька
Жанр твору — історичний роман. Пушкін почав роботу над «Капітанською дочкою» одночасно з написанням історичної хроніки, що оповідає про Пугачовського бунту. Під час роботи над романом письменник здійснив поїздку в Поволжі та Приураллі, щоб наживо поспілкуватися з реальними очевидцями селянського повстання донського козака Омеляна Пугачова. Олександр Сергійович зібрав колосальний матеріал для створення чергового шедевра, просоченого історичною правдою, патріотизмом та любов’ю до Батьківщини. Вперше роман був опублікований в 1836 році в журналі «Современник».
Головний герой — Петро Андрійович Гриньов. Будучи літньою поміщиком, він розповідає про своє минуле. Вирушаючи на службу, Петро зустрів тоді ще нікому не відомого Омеляна Пугачова. Козак погодився проводити Петра до заїжджого двору — за надану послугу Гриньов віддячив Пугачова кожухом. Надалі роман розповідає про любовної історії Петра Гриньова і доньки коменданта Маші Миронової.
6. Дубровський
Сюжет заснований на реальних подіях. Пушкін так і не придумав назву цього твору, підписуючи його просто 21.10.1832 (дата початку написання роману). Лаконічну назву «Дубровський» є заслугою першого видавця. Цей твір так і не було дописано до кінця. Багато критики та «колеги по цеху» вважають це твір самим невдалим і написаним виключно заради матеріальної вигоди. Але факт залишається фактом — «Дубровський» став одним з найвідоміших творів Олександра Сергійовича.
У центрі сюжетної лінії два персонажа — Володимир Дубровський і Марія Троекурова. Молоді люди закохані одне в одного, але їх батьки ворогують протягом багатьох років. Батько дівчини має намір видати Машу заміж за іншого чоловіка, Дубровський намагається цьому перешкодити. Закохані придумують план, покликаний зірвати весілля. Але історія закінчується трагічно.
7. Борис Годунов
Список найбільш відомих творів Пушкіна продовжує драма під назвою «Борис Годунов». Олександр Сергійович залишився в захваті від прочитаної буквально захлинаючись «Історії держави Російського» Карамзіна, що і надихнуло його на написання цього твору у 1825 році. В той момент письменник перебував на засланні в селі Михайлівському через захоплення атеїзмом. Пізніше Пушкін зізнався, що саме ця посилання далася йому особливо важко. Мабуть із-за цього письменник став відходити від романтизму до реалізму. Незважаючи на це, в Михайлівському було написано багато творів, які стали відомими.
Сюжет історичної трагедії розгортається в період правління Бориса Годунова і вторгнення Лжедмитрія I. Головним героєм виступає простий народ, від якого залежить процвітання цілої держави. Основна тема твору — влада і людина.
8. Пісня про Віщого Олега
Жанр твору — балада. Дата написання — березень 1822 року, в той момент письменник знаходився в південній посиланням. У той час інтерес Олександра Сергійовича був звернений до літописів і слов’янським легендами. Особливо Пушкін був захоплений і зацікавлений особистістю князя Олега. Саме ці враження, а також прочитана легенда з «Повісті тимчасових років» лягли в основу даного твору.
Сюжет розповідає про те, як Віщий Олег намагався уникнути передбаченої їм смерть від власного коня. Князю не залишається нічого іншого, як відправитися в військовий похід на хозарів без свого вірного бойового друга. Повертаючись з походу, Олег в першу чергу запитує про коня, але йому розповідають про смерть тварини. Засмучений князь вирушає на могилу до бойового товариша, але там випадково наступає на череп коня, з якого виповзає отруйна змія і жалить Олега. Він гине від отрути.
9. Маленькі трагедії
Чотири маленьких трагедії Пушкін написав в Болдіно, там же, де і «Панянку-селянку» — письменник затримався в садибі з-за холерного карантину. На написання кожного міні-твори Олександра Сергійовича пішло від 3 до 7 днів. 23 жовтня 1830 року він закінчив писати першу п’єсу, а 6 листопада — останній. До цих пір шанувальники творчості Пушкіна вважають, що кожна трагедія — це лише уривок з окремого великого твору, яке так і не побачило світ.
Цикл складається з чотирьох п’єс, у кожній з яких на перший план висувається один з людських гріхів — жадібність, заздрість, хтивість, ненажерливість. Твір «Скупий лицар» оповідає про літнього бароне, в житті якого чільне місце посідають накопичені ним за все життя скарби. У п’єсі «Моцарт і Сальере» один музикант заздрить талантам іншого юнака, в «Кам’яному гості» хлопець домагається любовного розташування відразу двох дам, а в «Бенкеті під час чуми» бенкетує кілька чоловіків і жінок, незважаючи на проїжджаючу повз віз з трупами.
10. Бахчисарийский фонтан
Поема написана під впливом чергової південної посилання Пушкіна, де письменник відвідує Крим та на власні очі бачить бахчисарийский фонтан. Ще до цього подорожі Олександр Сергійович чув від вуст однієї з своїх коханих історію цієї пам’ятки, тому в основу поеми лягли слова невідомої сучасникам дівчата, виражені у віршованій формі. Робота над поемою тривала з 1821 по 1823 роки.
Дія твору розгортається в XVIII столітті. Головний герой — бахчисарийский хан Гірей. У хана був великий гарем, у якому з’явилася нова полонянка — польська княжна Марія. Дівчина була холодна до хана, його любов викликала в неї тільки сором. У хана була закохана грузинка Зарема, благаю Марію віддати їй Гірея. Незабаром Марія помирає, в ту ж ніч страчують звинувачують у смерті полячки Зарему. Засмучений хан наказує спорудити на честь Марії фонтан, названий фонтаном сліз.
