Види зимолюбки
Існує близько 25 різновидів вічнозеленої рослини. Їх відрізняє ареал проживання і зовнішні особливості. До найбільш часто зустрічаючихся видів відносять японську і зонтичну зимолюбку. Японська поширена переважно в азіатських країнах. В період цвітіння цей вид рослини покривається білими спадають суцвіттями. Зимолюбка зонтична характеризується квітами рожевого кольору і більш слабким кореневищем. Саме цей різновид поширена в нетрадиційній медицині.
Хімічний склад зимолюбки
У лікувальних цілях зимолюбку стали використовувати з-за унікального складу і найцінніших властивостей. Склад представлений вітамінами, кислотами та органічними сполуками. У давні часи рослині приписували, навіть магічні властивості. На сьогоднішній день вміст корисних речовин дозволяє використовувати його в боротьбі з серйозними захворюваннями. В хімічний склад зимолюбки входять наступні елементи:
- глікозиди;
- флавоноїди;
- метилові ефіри;
- органічні сполуки;
- дубильні речовини;
- вітаміни A і C;
- смоли і слиз;
- тритерпеноїди;
- феноли;
- гіркота.
Вітамінна складова зимолюбки забезпечує зміцнення імунітету і загальне оздоровлення організму. Присутність глікозидів у складі робить рослину цінним засобом у лікуванні серцево-судинних захворювань. Крім того, вони забезпечують позбавлення від набряків. Дубильні речовини несуть користь для роботи травного тракту, а тритерпеноїди допомагають впоратися із запальними та інфекційними захворюваннями.
