Що потрібно для розкрою і пошиття спідниці

Крім тканини, потрібні додаткові інструменти:

• гостро заточені ножиці;
• нитки, відповідні за фактурою і кольором матеріалу;
• крейду або шматок мила для розмітки;
• велике пластикове лекало або довга лінійка для розкрою;
• вимірювальна стрічка;
• кравецькі шпильки;
• швейна машинка.

Професіонали рекомендують початківцям швачкам робити викрійку на папері, а потім переносити його на тканину. Так буде простіше виправити дрібні помилки та недоліки.

Як правильно зняти мірки

Спідниця-олівець (зшити своїми руками можна цю модель за 40 хв) повинна бути комфортною в носінні, тому важливо правильно знімати мірки. Можна провести вимірювання самостійно, але початківцям краще попросити про допомогу ще 1 людину, так буде зручніше.

Для початку потрібно визначитися з довжиною виробу. Класичні моделі злегка прикривають коліна. Стрічку прикладають до лінії талії. Щоб точно позначити її, слід пов’язати білизняну гумку на 2 см вище пука. Не потрібно сильно натягувати еластичну стрічку або послаблювати. Вона повинна прилягати щільно, але так, щоб рухатися і нахилятися було комфортно.

Сантиметрову стрічку спускають до колін і записують отриману довжину, наприклад, 60 см. Якщо в гардеробі вже є спідниця довжини, то можна виміряти її, приклавши стрічку від середини пояса, до нижнього краю подолу.

Мірки для шиття

Тепер потрібно обернути вимірювальну лінію навколо талії, там, де розташовується гумка і записати отримане значення. Останній вимір – лінія стегон. Стрічку прокладають по самим виступаючим точкам на сідницях.

Якщо у дівчини є виступаючий живіт, то потрібно виміряти його нижню частину і записати значення окремо. При побудові викрійки потрібно буде зробити надбавку в цій області, щоб спідниця добре села.