При яких захворюваннях корисно приймати?

Захворювання, при яких призначення перстачу прямостоячого дають позитивний терапевтичний ефект:

• гастрит;
• виразкова хвороба шлунка;
• ентерит;
• ентероколіт;
• дизентерія;
• виразка дванадцятипалої кишки;
• холецистит;
• цироз;
• хронічний гепатит;
• запалення в матці;
• ерозія шийки матки;
• запалення ясен;
• мигдалин (гострі та хронічні);
• геморой;
• рани і опіки;
• захворювання шкіри (дерматит, екзема).

Витяжки з кореневища надають знеболюючу дію.

Калган в народній медицині

У народній медицині властивості лікарської рослини давно відомі і широко застосовувалися. Сучасні біохімічні дослідження показали, що використання калган-трави обґрунтовано.

Лікарською сировиною є сушені коріння, свіжі та сушені квіти, листя і стебла перстачу.

Відвар при цирозі

Для приготування відвару коріння подрібнюють в кофемолці або розбивають молотком. На 20 мл охолодженої кип’яченої води знадобиться 1 столова ложка порошку. Суспензію у скляній тарі під щільною кришкою встановлюють на водяну баню при температурі води 50 градусів. На повільному вогні доводять воду до кипіння і витримують 15 хвилин.

Дають відвару охолонути до 60 градусів, після чого проціджують, віджимають, доливають кип’яченою водою до 200 мл. Приймають по 1 столовій ложці за 10-15 хвилин до їди. Зберігається відвар в холодильнику не більше 3 діб.

Настій від ревматизму і подагри

Подрібнений корінь (2 столові ложки) всипають у ємність і заливають 500 мл води. Кип’ятять на слабкому вогні під кришкою протягом 20 хвилин. Остуджують, проціджують. Ліки приймають по 1/3 склянки на день до їжі. При загостренні дозу зменшують наполовину. Після настання ремісії препарат приймають у колишньому обсязі.

Настій від дизентерії

При дизентерії настій перстачу приймають, якщо хвороба протікає в легкій формі (без високої температури і кров’янистих виділень в калі). До меленої кореневища додають квітки і листя. Загальний обсяг лікарської сировини на склянку окропу – 2 столові ложки.

Суміш доводиться до кипіння і витримують на слабкому вогні 10 хвилин. Приймають засіб по 1 столовій ложці 5 разів перші 3 дні, потім кожні 3 дні знижують дозу на 1 ложку. Якщо симптоми хвороби не минають, необхідно медикаментозне лікування.

Настоянка від кровотеч

При маткових кровотечах, що супроводжуються сильними болями, настоянку готують з насіння перстачу на молоці. На 250 мл молока належить 1 чайна ложка висушених насіння. Суміш кип’ятять 5 хвилин, охолоджують і проціджують. Отриману настоянку випивають за 2 прийоми: вранці та ввечері, до сніданку і перед сном.

У разі шлункових або кишкових кровотеч настій готують з кореня і насіння льону: по 1 столовій ложці на 200 мл крутого окропу. Ємність накрити кришкою і поставити запарюватися на 3-4 години під щільним укриттям. Приймати до їди 3 рази в день по 1 столовій ложці.

Перстач прямостоячу використовують при лікуванні туберкульозу з кровохарканням. Настій готують з подрібненого кореня або в суміші з шавлією (травою) і гвоздикою ефіопської. У першому варіанті 20 грамів кореня (порошку) кип’ятять в 250 мілілітрах води. Після проціджування приймають по 1/3 склянки 4 рази на день за півгодини до їжі. У другому варіанті всі компоненти подрібнюють, беруть по 1 столовій ложці, заварюють в киплячій воді протягом 7 хвилин. Лікарська доза – 1 столова ложка 4 рази на день.

Мазь від опіків і виразок

Мазь готують на основі оливкової олії холодного віджиму. 150 мілілітрів масла і 10 грамів порошку з кореня витримати на водяній бані 30 хвилин. Залишити на добу при кімнатній температурі. Перед нанесенням мазь слід добре перемішати.

Відвар від судом і правця

Відвар, приготовлений з усіх частин рослини, володіє знеболюючою властивістю. Корінь подрібнюють молотком або в кавомолці. Трав’янисту частину, насіння і квітки беруть цілими. Поміщають всі компоненти в емальовану ємність у співвідношенні: 10 грамів порошку кореня, 20 грамів листя і стебла, по 5 грамів квіток і насіння. Заливають вміст киплячою водою (1 літр). На слабкому вогні підтримують кип’ятіння протягом 5 хвилин. Знімають з плити, вкривають на добу щільним, теплим матеріалом. Приймають в теплому вигляді вранці і ввечері по ½ склянки.

Настоянка від шлункових розладів

Для приготування настоянки знадобиться 200 мл 70 % етилового спирту, частина кореня калгану (зразкове співвідношення 10:1). Ємність зі спиртом і калганом поміщають на 14 днів у темне, тепле місце для настоювання. Готове ліки перед вживанням розводять водою. Одноразова доза – 30-40 крапель. Кількість прийомів – 5 разів на день.

При виразці шлунка настоянку готують на горілці. На 0,5 літра 40 % етилового спирту потрібно:

• листя і стебла перстачу – 1 столова ложка;
• чебрець – 1 столова ложка;
• м’ята водяна – 1 столова ложка;
• шавлія – 1 чайна ложка.

Настоюють 3 тижні в теплому, темному місці. Курс лікування – 10 днів по 10 мл перед їдою. Перерва в прийомі – 10 днів. Повторний курс. При гепатиті і цирозі зі складу настойки виключити чебрець.

Відвар від стоматиту

При захворюваннях ротової порожнини готується відвар для полоскання. Корінець (20 грамів) необхідно дрібно подрібнити, залити 0,5 літра холодної води. Закрити кришкою, поставити на повільний вогонь і довести до кипіння. Через 15 хвилин зняти з вогню, остудити. Полоскати теплим відваром 3-4 рази в день.

Відвар від діареї

Розлад у роботі кишечника лікують відваром із суміші:

• кореня перстачу;
• родовика;
• трави грициків.

Між інгредієнтами витримується співвідношення 1:1:2. Суміш подрібнюють. Дві столові ложки порошку заливають склянкою води кімнатної температури, доводять до кипіння і витримують на повільному вогні 20 хвилин. Протягом дня приймають по ¼ склянки 3 рази.

Настойка для потенції

Калганова настоянка на горілці має тонізуючу, загальнозміцнюючу властивістю. Корінь (20 грамів) протягом місяця настоюється в 0,5 літрі горілки в темному місці. Напій набуває коньячний колір і смак. Корінь видаляється, горілка проціджують. Перед обідом рекомендується приймати по 30 мл настоянки.

Екстракт калгану

Спиртову витяжку калгану використовують для лікування жовчовивідних шляхів. Водний екстракт призначають для нормалізації роботи щитовидної залози при дифузному зобі.