Пароізоляція для стелі в дерев’яному перекритті: якою стороною стелити, укладка, монтаж

Перекриття між опалювальним і неопалюваним приміщенням обов’язково утеплюють. Інакше обігріти житлові кімнати буде дуже складно. Однак різниця температур теплого повітря з одного боку, а холодного з іншого призводить до випадання конденсату. Пароізоляція для стелі в дерев’яному перекритті вирішує цю проблему.

Як правильно вибрати матеріали, щоб покласти пароізоляцію на стелю

Пароізоляція, як зрозуміло з назви, це матеріал, здатний утримувати не воду, а пар. Метою його є захист утеплювального матеріалу від вологи.

Принцип такий: тепле повітря піднімається до стелі, стикається з холодним стелею і охолоджується. При цьому волога, що міститься в повітрі, осідає у вигляді конденсату, але не на самому перекритті, а в матеріалі перекриття. Якщо конденсат проникне в утеплювач, останній втратить теплоізоляційні властивості.

Пароізолятор пропускає повітря, але затримує вологу з нього, тим самим захищаючи утеплювач. Існує безліч видів такого матеріалу з різними характеристиками:

  • плівкові рулонні матеріали – найпростіший варіант, в цю категорію відносять поліетиленову та поліпропіленову плівку, остання міцніше і більш практична;
  • фольговані листи – матеріал не тільки захищає утеплювач від вологи, але і відображає тепло назад у приміщення за рахунок фольги, листи можуть бути як одно-, так і двосторонніми, матеріал укладають тільки встик, а шви зашпаровують скотчем;
  • рулонні матеріали з контрольованим дією – частково пропускають пар, цей варіант зазвичай застосовують для пароізоляції господарських будівель, мембрани забезпечують односторонній ефект: при цьому волога виводиться назовні, але в товщу утеплювача не потрапляє; при цьому важливо правильно визначити, якою стороною укладати пароізоляцію на стелю, так як одно — або двосторонні мембрани працюють по-різному;
  • рідкий матеріал – розрізняють проникаючу, фарбувальну і обмазувальну пароізоляцію; перша являє собою суміш, що утворить при застиганні еластичний захисний шар, обмазочна – одно — або двокомпонентний склад, який накладають на стелю; він призначений для приміщень з високою вологістю; фарбувальні – це лаки і спеціальні фарби, які мають пароизолирующим ефектом.

Для дерев’яних будинків рекомендується такий варіант, як пергамін. Це щільний картон, на одну сторону якого нанесений шар бітуму. Матеріал відмінно захищає утеплювач від дії вологи і коштує недорого.

Важливо! При використанні рідких пароизоляторов необхідно ретельно вивчити рекомендації виробника. Матеріали призначені для застосування в різних умовах.

Інструменти, необхідні для правильного укладання пароізоляції на стелю

Укладання пароізоляції не викликає складнощів. Це просто закріплення плівки чи мембрани на обрешітку. Для цього потрібні найпростіші інструменти:

  • ніж або ножиці, щоб розрізати рулонні матеріали по довжині;
  • будівельний степлер – кріплення скобами саме зручне, якщо ж обраний кріплення цвяхами, потрібний молоток;
  • при використанні рідкої пароізоляції потрібно кисть для нанесення суміші;
  • скотч – односторонній або будівельний для закріплення матеріалу, покладеного внапуск, якщо використовують фольговані листи, то скотч краще вибрати металізований.
Цікаве:  Точкові світильники для натяжних стель: види, як вибрати, розрахунок кількості і монтаж

Крім того, будуть потрібні інструменти для вимірювання зразок рулетки.

Підготовка до укладання пароізоляції на стелю

Підготовка перекриття до укладання пароізоляції починається не тоді, коли виконується монтаж матеріалу, а ще на стадії ремонту дерев’яного стелі.

  • Видаляють стару обробку, якщо вона є, намагаючись не пошкодити балки та перекриття. Поверхню очищають від бруду і пилу, ретельно оглядають. Якщо виявлені ураження гниллю або цвіллю, ці місця слід видалити.
  • Дерево прогрунтовывают антисептичними складами з тим, щоб попередити гниття. Потім перекриття обробляється антипіренами. Ці речовини зменшують здатність дерева до займання. Якщо для утеплювача необхідно монтувати риштування, то рейки також обробляються антисептиками і антипіренами.
  • Шар теплоізоляції може бути досить товстим і збігатися з висотою лад. В цьому випадку слід монтувати контробрешетку спеціально для пароізоляції. За умовами укладання між пароизолятор і теплоізолятором повинен залишатися вентиляційний зазор.

Залежно від особливостей стелі можуть знадобитися і додаткові дії по підготовці.

Як стелити пароізоляцію на стелю

Пароізоляційні матеріали дуже різноманітні. Щоб правильно встановити їх, забезпечивши максимальну ефективність, слід враховувати наступні фактори:

  • сторона укладання пароізоляції – для деяких матеріалів це не має значення, але якщо використовується, наприклад, двостороння мембрана, цьому питанню слід приділити увагу, така плівка не пропускає воду тільки з одного боку;
  • стиковка – пароізоляційного покриття повинно бути цілісним, для цього використовують різні прийоми;
  • вентиляційні зазори – не можна укладати пароізоляцію впритул до утеплювача стелі.

Значення має також і призначення приміщення, і характер дерев’яного стелі: він поділяє опалювальні приміщення або жилу кімнату і горище.

Якою стороною класти пароізоляцію на стелю

Якою стороною стелити пароізоляцію на стелю, залежить від виду обраної пароізоляції. Виняток становить обмазаний і фарбувальний матеріал, так як в цьому випадку функціональність забезпечується складом пароізоляції.

Для всіх інших варіантів діють наступні рекомендації:

  • у двосторонній плівки одна сторона шорстка, а друга гладка, укладають матеріал шорсткою стороною назовні, а гладкою всередину, зовнішній шар затримує вологу, але дозволяє їй випаровуватися, гладкий непроникний для пари і не пропускає вологу всередину утеплювача;
  • односторонню поліпропіленову плівку з ламінованим шаром монтують за таким же принципом: гладка сторона всередину, до утеплювача, а звичайна назовні;
  • звичайна поліетиленова плівка має обидві гладкі боки, тому як саме її стелити, значення не має;
  • фольговані листи укладають металевим шаром назовні, такий варіант розрахований на утримання тепла в приміщенні, а саме фольгований шар відбиває теплове випромінювання назад у кімнату.
Цікаве:  Як прибрати запах з каналізації у ванній чи туалеті: можливі причини та шляхи вирішення

Важливо! Завжди є винятки. Наприклад, плівку Ізоспан укладають всупереч загальноприйнятим рекомендаціям: шорсткою стороною всередину, а гладкою назовні.

Як класти напуск пароізоляції на стелю

Пароізоляційного покриття повинно являти собою цільну конструкцію. Навіть кріплення цвяхами здатний порушити її пароізоляційні властивості:

  • якщо використовується обмазувальна пароізоляція, то стежать за тим, щоб не залишалося необроблених ділянок, необхідно захоплювати і верхній ділянку стіни, щоб ізолювати стики між стелею і стінами;
  • плівки і мембрани вкладають внапуск – 8-15 см і проклеюють стики скотчем, листи укладають максимально щільно один до одного, шви проклеюють скотчем.

Якщо виконується листова пароізоляція, то допускається використовувати спеціальний профіль. Останній можна зробити своїми руками.

Вентиляційний зазор при монтажі пароізоляції стелі

Між шаром утеплювача і пароізолятора на стелі повинен залишатися вентиляційний зазор в 50 мм. Якщо висота лагів більше товщини утеплювача, такий зазор формується автоматично. Якщо ж величини співпадають, то на лаги спочатку кріплять дерев’яну обрешітку висотою до 50 мм, а потім зверху настилають пароізоляцію.

Між пароізоляційним покриттям і чистової обробкою стелі теж слід зберігати вентиляційний зазор. Використовують для цього той же прийом: монтують решетування з тонких рейок.

Як кріпити пароізоляцію до стелі

Облаштування стелі включає 3 етапи: гідроізоляція, утеплення і пароізоляцію. Це останній шар перед чистової обробкою. Його укладання визначається типом використовуваного матеріалу, а також конструкцією стелі.

Кріпильні елементи для правильного укладання пароізоляції на стелю

Для кріплення покриття краще будівельні скоби. Вони набагато тонше, забезпечують таку ж надійну фіксацію плівки, але при цьому не порушують пароізоляційні властивості покриття. Під скоби слід укладати щільний картон або інший аналогічний матеріал.

Дозволяється застосовувати цвяхи з широкими капелюшками. Краще вибирати оцинковані, так як вони стійкі до дії вологи і прослужать набагато довше.

Також кріпильним елементом виступає скотч. Його використовують як для кріплення плівки до лагам, так і для пароізоляції стиків. В особливих випадках використовують також профіль для з’єднання листів один з одним.

Як покласти і закріпити різні види пароізоляції на стелю

Щоб пароізоляція ефективно виконувала свої функції, необхідно при укладанні дотримувати всі правила щодо гідроізоляції:

  • при монтажі допускається застосовувати пароізоляційні матеріали, які менш стійкі до дії води, ніж гідроізоляційні;
  • дуже важливо домогтися цілісної поверхні, для цього плівку укладають внахлест, листи проклеюють скотчем і так далі;
  • необхідно виключити зволоження пароізоляційного покриття, роботи можна вести під час снігопаду, дощів, туману;
  • при укладанні рулонної пароізоляції матеріал необхідно попередньо витримати в теплому приміщенні не менше 20 годин;
  • плівку не варто сильно натягувати, вона повинна злегка провисати;
  • при пароізоляції кутів обов’язково використовують цільний матеріал.
Цікаве:  Коричнева натяжна стеля: глянсова, шоколадна, фото в інтер’єрі

Важливо! При виборі різних видів покриттів список правил поповнюється рекомендаціями від виробника.

Як правильно укласти пароізоляцію на стелю: покрокова інструкція

Готова пароізоляція за своїм виглядом нагадує піддон з бортиками. Покриття повинне закривати не тільки утеплювач на стелі, але і зазор між теплоізолятором і стінами. Крім того, плівка повинна перекривати кожну балку.

Перші етапи обробки стелі виконуються своєю чергою. Дерев’яну поверхню очищують, обробляють антисептиками і антипіренами, монтують комунікації. Потім стелю гідроізолюють і укладають на нього утеплювач.

  • Укладання починають від стіни. Рулон або листи нарізають за розмірами і закріплюють на дерев’яні балки скобами. При цьому між теплоізолятором і пароизолятор повинен зберігатися зазор. При необхідності попередньо кріплять решетування.
  • Плівка або мембрана повинна закривати кожну балку. Зробити це можна двома способами. Більш простий варіант припускає кріплення матеріалу з огинанням балок. При цьому полотна укладають перпендикулярно балок з урахуванням деякого поглиблення в межблочное простір. Якщо довжини плівки недостатньо, допускається склеювання пароізоляції.
  • Інший варіант: розкрій плівки на фрагменти відповідної величини, необхідно обернути окремо кожен відсік. Всі шви і стики при цьому додатково проклеюють скотчем. Як правило, до такого методу вдаються при пароізоляції ящично-щитового стелі. Укладання здійснюється внахлест. На стіни допуск складає 10-15 см.
  • Герметизують стики скотчем за наступною схемою. Спочатку проклеюють шви між полотнами. Для цього відгинають нахлест, кріплять скотчем край пароізоляції, потім видаляють захисну смужку з липкої стрічки і прикріплюють зверху нахлест. Герметизують стики зі стіною таким же чином. При цьому не можна натягувати плівку, вона повинна провисати приблизно на 2 див.
  • Потім укладають другий і третій шар пароізоляції, дотримуючись ті ж правила. Стежать за тим, щоб стик наступного шару не збігався зі швом на першому шарі. Зміщення повинно становити не менше 30-40 см.

Фольгований матеріал, особливо листової, монтують за іншою схемою.

Висновок

Пароізоляція стелі в дерев’яному перекритті – обов’язковий етап утеплення та житлового та господарського приміщення. Обійтися без нього можна лише при використанні спеціальних теплоізоляційних матеріалів, вже включають захист від пари.