Як уникнути кризи у відносинах з чоловіком і якщо настала криза у відносинах з чоловіком що робити? Спілкування між двома людьми завжди має певні складності. Коли ми розмовляємо з людиною, нам одночасно хочеться:

• щоб співрозмовник розумів нас (інакше не буде взаємності й довготривалого контакту);
• щоб розмова не був надто простим, прямолінійним, поверхневим (це нудно);
• щоб розмова не був і надто складним (тоді ми просто не зрозуміємо один одного).

Непроста схема, вірно? Звідси й ростуть ноги у численних непорозумінь, конфліктів.

Між тим, кожну таку проблему необхідно вчасно помітити, щоб не вийшло, як в одній дитячій казці про дракона.

Криза у відносинах з чоловіком — що робити

Одного разу вранці хлопчик Біллі прокинувся у своєму ліжку і побачив на спинці ліжка маленького дракончика. Радісний, він підстрибом спустився в кухню, щоб повідомити про це мамі, а мама сказала:

– Драконів не існує.

Біллі послухалася маму і з усіх сил намагався ігнорувати дракончика: вмився, одягнувся, поснідав. Дракончик тягав його млинці («драконів не існує!»), і ріс, ріс, ріс. Біллі не звертав уваги на нового сусіда («драконів не існує!») і мама, хоч і змушена була обходити його грізне лускате тулуб, теж продовжувала це стверджувати. А дракон все ріс, і ріс, і ріс…

Нарешті він став більше вдома і забрав додому на собі. Повернувся з роботи татові довелося наздоганяти будинок. Діставшись до дружини і сина, тато запитав:

– Що сталося?

– Це дракон, – відповів Біллі.

– Драконів не існує! – вперто сказала мама.

Але Біллі, якому все це вже набридло, продовжував наполягати:

– Та ні, ось же він, величезний дракон!

І саме в цей момент, коли хлопчик визнав існування дракона, він почав зменшуватися в розмірах і став маленьким, як домашня кішка. Мама взяла його на руки і сказала:

– Дракони таких розмірів мені подобаються. Навіщо йому було виростати таким величезним?

Біллі, подумавши, відповів:

– Напевно, він просто хотів, щоб його помітили.

Не мовчати!

Погодьтеся – дуже повчальна казка. Дракон в ній символізує наші проблеми. Якщо ми не помічаємо їх, то вони розростаються до небачених розмірів і потім, в один прекрасний момент вибухнути. Наше терпіння лопається, емоції виливаються назовні, і трапляється скандал. Особливо це властиво сімейним парам, де жінка довгий час не висловлює невдоволення з якимось побутовим чи інших питань, терпить, з власної волі беручи на себе роль покірної мовчазною жертви, а потім, коли ліміт терпіння вичерпується, зривається на емоції. І ось – істерика, скандал, сварка.

Несподівано виявляється, що жінка була незадоволена і пізніми поверненнями благовірного з роботи, і його розкиданими по дому шкарпетками, і частими походами в бар. Тут же зринає і недолік чиниться їй уваги, і маленька зарплата чоловіка, і відсутність у ньому амбіцій.

Та тільки що повинен зробити у відповідь на такі претензії чоловік? Він затримувався на роботі, тому що хотів принести в будинок більше грошей. Розкидав шкарпетки, тому що взагалі не вважає це проблемою. Ходив в зал, тому що міг розважитися з друзями, тоді як вдома його зустрічала похмура і вічно чимось незадоволена дружина. Він і боявся питати – не хотів нарватися на скандал. І все-таки нарвався. Що тепер? Тепер він віддалиться ще більше, ще пізніше буде приходити додому, і навряд чи захоче приносити в дім більше грошей.

Набагато краще, якщо б жінка не чекала, коли у неї кінчиться терпіння, не влаштовувала істерику, в якій буде чіплятися за інше, а позначала з’являються проблеми відразу, обговорюючи їх з чоловіком спокійно і полюбовно. Мовчати і терпіти – погано. Потрібно говорити, спілкуватися, обговорювати, шукати компроміс. Тоді з’явиться гармонія.