Особливості догляду за королицею в саду
Королицю вимагає не занадто складного догляду. Кущі будуть мати потребу в періодичному поливу, внесення добрив, прополки і розпушуванні. Поливати їх треба лише в посушливі періоди з розрахунку 1 відро на 1 кв. м. Без належного зволоження в періоди посухи листя ромашок починає в’янути. Правильно підібраний режим поливу зробить квітки більш яскравими і контрастними, а також допоможе їм збільшитися в розмірах, але перезволожувати грунт при цьому не можна.
Після поливу або дощу поверхню грунту слід злегка розпушити і заодно видалити всі бур’яни. Особливо декоративні сорти радять додатково підгортати, а стебла, згинаються під вагою квіток — при необхідності підв’язувати. В якості добрив можна використовувати Нітрофоску. У період зростання у ґрунт вносяться розчини з підвищеним вмістом азоту, а коли королицю сформує бутони, кущі підживлення калійними добривами. Рослина добре відгукується і на регулярне внесення розчину коров’яку. Подібні органічні добавки вносяться раз в 2 тижні, в цьому випадку мінеральні добрива в грунт можна не вносити, обмежившись лише додаванням кісткового борошна або компосту в період появи бутонів.
Щоб кущі ромену не втрачали декоративність, прив’ялі квітки слід регулярно видаляти. Виняток можна зробити лише в тому випадку, якщо з рослин необхідно зібрати насіння. При дотриманні основних умов вирощування це посприяє початку другої хвилі цвітіння. Після повного закінчення цвітіння стебла вкорочують до 12-см довжини. Остаточно засохлі гілки восени обрізають навесні вони будуть лише псувати вид квітника і заважати росту нових стебел. Сортові рослини, особливо махрові, на зиму рекомендують вкривати опалим листям або торфом і тирсою, намагаючись сформувати шар не тонше 15 див. Але щоб рослини не запрели під променями сонця з приходом весни, таке укриття необхідно зняти раніше, в квітні.
Якщо королицю вирощується як багаторічної рослини, на 3 або 4 рік життя його кущі рекомендують ділити. Це сприятиме омолодженню посадок і не дозволить квітці позбутися його ефектного вигляду. Особливо часто в цій процедурі будуть потребувати сортові рослини. З-за необхідності періодичного поділу такі нивяники намагаються садити в доступних для проходу місцях. Зазвичай цю процедуру здійснюють навесні. Кущі слід викопати і поділити на частини, намагаючись, щоб на кожну деленку доводилося по кілька свіжих бруньок. Занадто маленькі частини будуть розвиватися гірше інших. Розділені нивяники розсаджують по глибоким лунках на відстані близько 35 див. Поливати їх потрібно помірно. Якщо займатися поділом восени, є ризик, що рослини не встигнуть прижитися на новому місці до морозів і не накопичать достатньо сил для зимівлі.
Ще один спосіб вегетативного отримання нових рослин — живцювання. Воно також дозволяє зберегти всі сортові ознаки обраного куща. В якості живців використовують прикореневі розетки, на яких є частина кореневища. Їх висаджують у пухкий живильний грунт. Зазвичай таким видом розмноження займаються з середини до кінця літа — саме в цей період розетки швидше вкорінюються.
Якщо садові ромашки вирощуються для зрізання, садити їх потрібно особливим чином. Щоб кущ зміг утворити великі ефектні квітконоси, підходящі для букетів, він повинен мати більшу площу живлення. Такі рослини омолоджують діленням щорічно, а також регулярно поливають і багато підгодовують. Отримані таким чином квіти зможуть простояти у воді близько 10 днів. Але варто пам’ятати, що вирощуються в подібних умовах кущі найчастіше хворіють і гірше переносять зиму.
