Кирказон: посадка й догляд, вирощування з насіння, види

Лікувальні властивості

У кирказоне ломоносовидном містяться отруйні речовини. Через це препарати, виготовлені на його основі, можна використовувати лише за призначенням лікаря та під його наглядом. Саме лікар повинен призначати дозування. Протягом багатьох сторіч вивчалися лікарські властивості інших видів кирказона. Опис і способи застосування такого рослини можна зустріти в різних роботах і манускриптах.

Ця ліана володіє наступними корисними властивостями: протимікробну, ранозагоювальну, противірусну та протигрибкову. Її застосовують для зміцнення імунітету і для приведення в норму метаболізму.

Кирказон ломоносоподібний використовують в офіційній медицині для лікування самих різних захворювань, а саме:

  • хвороби органів дихання ― кашель, грип, туберкульоз легень, задишка, ангіна та ГРВІ;
  • порушення жіночої статевої системи ― цистит, проблеми з менструальним циклом, ерозія, безпліддя і міома;
  • хвороби шкіри ― короста, псоріаз, дерматоз, набряки, висипання, потертості, пролежні, свербіж, загноившиеся рани, варикозні виразки, екземи і попрілості;
  • хвороби судинної і серцевої системи ― варикоз і гіпертонія;
  • проблеми в діяльності нервової системи ― мігрень, нервове виснаження і перевтома, головний біль, безсоння, неврастенія і заїкання.

У нетрадиційній медицині на основі такої рослини готують настойки, відвари і мазі для зовнішнього використання.

Про те, що хвилівника володіє цілющими властивостями, людина знає з давніх пір. У східній та китайській традиційній медицині цю рослину застосовують при різноманітних хворобах. А африканські народи використовують його, як протиотруту при зміїних укусах.

Протипоказання

У рослині міститься отрута, у зв’язку з чим кошти на його основі не можна приймати понад норми. Його не можна використовувати вагітним, жінкам, які годують груддю, а ще дітям. Також воно протипоказано при матковій кровотечі, гастриті, індивідуальної непереносимості, а ще при хворобах нирок і печінки.

При накладанні компресів або при протиранні шкірного покриву може утворитися опік (якщо шкіра володіє високою чутливістю) або з’явиться печіння (у разі грибкового ураження шкіри). Найчастіше використовують лише зовнішньо.

Відвар коренів

З коренів кирказона отримують відвар, який застосовують для компресів і додають у ванну. Він допомагає при таких недугах: хвороби суглобів і шкіри, а ще за порушення метаболічних процесів.

В термос влийте півлітра тільки що скипіла води і додайте 2 або 3 столові ложки дрібно порізаних сушених корінців. Закрийте термос кришкою і залиште на 2-3 год, потім вилийте вміст в каструлю і кип’ятіть від 5 до 7 хв. Зніміть її з плити і на півгодини накрийте рушником. Остиглий відвар проціджують. Його застосовують для протирання проблемних ділянок (протягом 15-25 хв), для приготування ванн або для виготовлення компресів (кладуть на ніч).

Цікаве:  Сідач – посадка і догляд

Настоянка

З трави такого рослини готують настоянку, яку застосовують для примочок при сильному болі або запаленнях на шкірі. Півсклянки (100 мл) горілки та ½ ч. л. дрібно посіченою сушеної трави кирказона змішують і заливають в ємність, яку щільно закупорюють і ставлять в прохолодне темне місце на 7 днів. Не забувайте раз в пару днів струшувати вміст ємності. П’ють тричі на добу, при цьому використовують від 15 до 20 крапель.

Заготівля сировини

Цілющими властивостями володіють і коріння, і трава кирказона. Обрізають листя і пагони під час піку цвітіння, а коріння витягають із землі в осінній період. Надземну частину куща розкладають на горизонтальній площині в добре вентильованому приміщенні, перевертати її потрібно систематично. Не допускайте попадання прямих сонячних променів. З коренів видаляють залишки грунту прохолодною водою і сушать у духовці при 60 градусах.

Готову сировину зберігають у щільно закритій тарі близько 2 років.

Фармакологічні властивості кирказона ломоносовидного

Містяться в кирказоне ломоносовидном аристолохиновые кислоти збільшують скорочення серця, очищають організм від зайвої рідини, сприяють розширенню судин. Кошти на основі такої ліани дуже ефективні при вірусної і грибкової хвороби.

У ній також міститься капілярний отрута, який схильний до накопичення в клітинах тканин. Застосовують його дуже обережно, тому що канцерогенний вплив може проявитися через тривалий відрізок часу.

У різних видів кирказона хімічний склад може значно відрізнятися, однак у них є й загальні компоненти ― це аристолохиевые кислоти та їх сполуки (глікозиди, лактони та ефіри). Найбільшу небезпеку представляє саме кирказон ломоносоподібний, тому що в ньому найбільша концентрація аристолохиевых кислот I і II.

Ще в рослині є ефірна олія, фенольні кислоти, гіркі і дубильні речовини.