Жимолость принцеса Діана: опис сорту, відгуки садівників, особливості садіння, вирощування та догляду

Принцеса Діана — сорт жимолості їстівної, виведений російським растениеводом і успішно поєднує високу урожайність, приємний смак плодів і декоративний вид кущів. Розглянемо переваги, недоліки і агротехнічні вимоги сорту.

Опис сорти жимолості

Принцеса Діана — жимолость вітчизняної селекції. Ягоди характеризуються великими розмірами і приємним кисло-солодким смаком. У 100 г плодів міститься 14,7% сухих речовин, 9,3% цукру, 3,4% органічних кислот, 1,7 мг пектину і 0,15% каротину.

Походження та розвиток

Сорт був виведений в кінці XX ст. російським растениеводом Л. П. Куміновим, який на власному дачному ділянці в Підмосков’ї провів не один десяток схрещувань диких саджанців жимолості з лісів Магаданської області.

Характеристика

В період цвітіння на кущах з’являються великі білі квітки, розташовані попарно.

Багатонасінні ягоди, довгасто-овальної форми, великі. Досягають 4-5 см в довжину, 1-1,2 см в діаметрі, важать 1,5–2,7 р. Поверхню слабобугристая, шкірка тонка, насиченого фіолетово-синього кольору.

М’якоть ніжна, помірно соковита, среднеплотная. Аромат слабкий, смак солодкий, з легкою кислинкою, без терпкості і гіркоти.

Особливості застосування

Ягоди Принцеси Діани підходять для вживання у свіжому вигляді, заморожування та консервації (приготування джемів, соків, варення).

Довідка. Після переробки плоди не втрачають смак і корисні властивості.

Декоративні кущі цього сорту жимолості використовують у ландшафтному дизайні для прикраси садів та прибудинкової території.

Термін дозрівання, врожайність і плодоношення

Це ранньостиглий сорт — урожай дозріває вже в другій половині червня.

Кущі починають плодоносити на 2 рік після зеленого живцювання. В середньому з рослини збирають 4 кг ягід.

Стійкість до хвороб і шкідників

Культура схильна рамуляриозу, церкоспорозу, борошнистої роси, атак попелиці, кліщів, щитівки, листогрызущей гусениці і пальцекрылки.

Стійкість до холодів і посухи

Кущі витримують морози до -15°C і зимові перепади температури повітря.

Сорт воліє помірне зволоження. При нестачі вологи знижується врожайність, а надмірний полив і заболочування грунту ведуть до загнивання кореневої системи.

Вимогливість до клімату

Незважаючи на непогану стійкість до морозів і посухи, Принцеса Діана не підходить для культивування на Уралі, у Сибіру та інших регіонах з екстремальними погодними умовами. Сорт підходить для областей з помірним кліматом і нетривалими морозами.

Переваги і недоліки сорту

Основні переваги Принцеси Діани:

  • десертний смак ягід;
  • великоплідність;
  • висока врожайність;
  • здатність адаптуватися до різних кліматичних умов;
  • відсутність схильності до осипання ягід;
  • невибагливість.

Недоліки сорту:

  • середня ступінь морозостійкості;
  • відсутність імунітету до деяких хвороб і шкідників;
  • потреба в опылителях.
Цікаве:  Як виростити перець чилі в домашніх умовах на підвіконні, способи розведення і особливості догляду

Відмінності від інших сортів

Порівняння Принцеси Діани з іншими ранньостиглими сортами наведено в таблиці:

Сорт Вага ягід, м Смак Форма ягід Урожайність, кг/кущ
Принцеса Діана 1,5–2,7 Кисло-солодкий Довгасто-овальна 4
Чарівниця 1-1,3 Солодкий Грушовидна або еліпсоподібний 1,8–2,8
Васюганская 0,8–1,2 Кисло-солодкий Витягнута, кувшиновидная з плоскою вершиною До 2,5
Томичка 0,8–1 Солодко-кислий Каплевидна або циліндрична 2,5

Агротехніка

Для успішного вирощування культури важливо дотримувати ряд правил, що стосуються вибору та підготовки ділянки, садіння кущів та догляду за ними.

Вибір місця в саду

Для посадки Принцеси Діани вибирають відкрите, добре освітлене, захищене від поривчастого вітру і протягів місце, розташоване мінімум в 5 м від будь-яких високорослих рослин. Сорт тіньовитривалий, але брак світла негативно позначається на врожайності.

Довідка. Культуру не вирощують на чорноземах, в кислому грунті і ґрунтах із зниженою вологоємністю.

Щоб виключити ризик загнивання коренів з-за заболоченості грунту і застою вологи, на ділянці вибирають місце, розташоване не в низині, з рівнем залягання підземних вод мінімум в 1 м.

Підготовка до посадки

Для посадки підходять 2-річні саджанці без ознак ураження шкідниками або хворобами, з непошкодженою корою, пружною вологою кореневою системою і мінімум 3 відгалуженнями коренів.

Перед посадкою саджанці обприскують 2% розчином мідного купоросу або «Фітоспорину», а кореневище на добу замочують у густому розчині очищеної глини.

За 10-15 днів до посадки грунт на ділянці очищають від смітної трави, рослинних залишків та іншого сміття. На кожен 1 м2 землі вносять 10 кг перегною, 250 г подрібненого деревного вугілля, 100 г суперфосфату і 25 г калійної селітри. Грунт перекопують на 30 см в глибину і розрівнюють.

Вимоги до грунту

Сорт добре росте на родючому, пухкому і легкому грунті з хорошою аерацією, влагопроніцаємостью і нейтральною кислотністю. Відповідний варіант — удобрені супесчаники і суглинки.

Терміни, схема та правила посадки

Жимолость висаджують на початку весни, до розпускання бруньок (кінець березня – початок квітня), або восени (середина жовтня).

Схема посадки:

  • На ділянці викопують посадкові лунки глибиною і діаметром 40-50 див.
  • Формують у них горбки висотою близько 15 см з живильної суміші (відро перегною, половина викопаного ґрунту, 100 г калійної солі, 1 склянка деревної золи і 100 г подвійного суперфосфату).
  • Ставлять на них саджанці, розправивши коріння по скатах.
  • Засинають рослини землею так, щоб коренева шийка поглибилася на 4-5 див.
  • Поливають посадки мульчують грунт перегноєм або соломою.
Цікаве:  Як виростити хороший урожай картоплі: рекомендації по вирощуванню, як виростити гарну велику картоплю, секрети, які допоможуть підвищити врожайність

Відстань між кущами має становити 2-2,5 м.

Особливості вирощування

При правильній підготовці ділянки і саджанців протягом перших 2 років після посадки жимолость тільки поливають 1 раз в 2-4 тижні, витрачаючи на кожен кущ 5 л води. Починаючи з 3 року полив проводять 3-4 рази за сезон з розрахунку 10-12 л води на рослину. У посушливі періоди частоту зрошень збільшують.

Після кожного поливу або дощу землю розпушують на глибину 5-7 см, щоб поліпшити її вологопроникність і аерацію. Одночасно проводять прополювання.

Добрива вносять за схемою:

  • на початку весни — 1 раз в 2-3 роки: 10 л розчину карбаміду (50 г на 10 л води) під кожен кущ;
  • через 2 тижні -10 кг перегною і 200 г деревної золи під рослину;
  • щорічно перед цвітінням — комплексні мінеральні добрива для плодових чагарників (Joy, «Здравень», «Гера», Fertika).

Кожен 2 сезон через 5-6 років після посадки проводять санітарну обрізку — видаляють всі старі, пошкоджені і сухі пагони. Рослини у віці 12-15 років піддають омолоджувальної обрізки — кущі обрізують повністю, залишаючи лише прикореневу розетку.

Запилювачі

Перехреснозапильна рослина, тому для одержання врожаю поруч висаджують мінімум 2 сорти-запилювачі. Кращі запилювачі для Принцеси Діани:

  • Нижегородська рання;
  • Альтаїр;
  • Чарівниця;
  • Камчадалка;
  • Карина.

Боротьба з хворобами і шкідниками

Хвороби і шкідники, небезпечні для Принцеси Діани:

Хвороба/шкідник Ознаки Методи боротьби
Рамуляриоз Листя і пагони покриваються різними плямами. Обприскування «Фундазолом», «Енерджі», «Акробатом», «Квадрисом».
Церкоспороз
Борошниста роса На нижній стороні листя з’являється білий борошнистий наліт. Обробка «Топазом» або 0,5% розчином кальцинованої соди.
Попелиця Листові пластини жовтіють, деформуються й обпадають. Обробка кущів «Актеллік», «Конфидором», «Актара», «Рогором».
Кліщі
Щитівки
Листогризучі гусениці Шкідники обгризають листя жимолості. Гусениць збирають вручну, кущі обприскують часниковим або перцевим настоєм, препаратами «Децис», «Інта-Вир».
Пальцекрылки Ягоди зморщуються і опадають. Обприскування «Інта-Віром».

Для боротьби з комахами або хворобами рослини обробляють двічі з проміжком в 2 тижні, для профілактики — 1 раз в місяць.

Важливо! Останнє обприскування проводять мінімум за місяць до збирання врожаю.

Підготовка до зими

Наприкінці осені грунт очищають від опалого листя та іншого рослинного сміття, а пристовбурні кола мульчують перегноєм (товщина шару — мінімум 10-15 см).

Гілки кущів вкривають спанбондом, сіном, соломою або іншим матеріалом, який добре пропускає повітря.

Цікаве:  Чому не зростає або погано росте жимолость на дачній ділянці, причини та фактори впливу, способи розв'язання проблеми

Розмноження

Жимолость розмножують насінням або живцюванням.

У першому випадку посадковий матеріал збирають з максимально стиглих плодів, висівають в ємність з родючим, пухким субстратом і пророщують при кімнатній температурі протягом зими. Навесні вибирають найбільш активний і сильний сіянець і пересаджують його у відкритий грунт.

Для живцювання в березні з 4 — або 6-річного куща зрізують кілька молодих пагонів і нарізають їх на частини довжиною 20 см так, щоб на кожній було мінімум 3 нирки. Живці пророщують при кімнатній температурі, а в середині травня пересаджують на грядки.

Труднощі при вирощуванні

Проблеми при культивуванні цього сорту:

  • повільний розвиток кущів, низька врожайність, формування дрібних ягід — кущам не вистачає світла;
  • в’янення, пожовтіння, деформація листків — ознака атаки шкідників;
  • освіта білого борошнистого нальоту на листових пластинках — симптом борошнистої роси, що розвилася в результаті посадки жимолості в кислий грунт.

Збір врожаю

Урожай збирають з другої половини червня до середини серпня. На те, що ягоди дозріли, вказує характерний насичений фіолетово-синій колір шкірки. Плоди знімають із кущів у сухий безвітряний день і складають у пластикові або дерев’яні ємності.

В холодильнику або льосі при температурі +5…+15°C жимолость зберігається 1-2 тижні, в замороженому вигляді при -20…-25°C — 6-12 місяців.

Поради та відгуки досвідчених городників

Досвідчені садівники рекомендують:

  • не поливати кущі безпосередньо перед збором врожаю — це негативно позначається на зберіганні ягід;
  • регулярно видаляти всі сухі та пошкоджені пагони, щоб сонце рівномірно висвітлювало рослини;
  • проводити прополку одночасно з розпушуванням або по мірі росту бур’янів, інакше підвищується ризик ураження хворобами і шкідниками.

Городники, які спробували вирощувати Принцесу Діану, відгукуються про неї позитивно.

Марія: «На мій погляд, єдиний мінус сорту — його важкодоступність. Не знаю чому, але саджанці знайти дуже складно. В іншому відмінна жимолость: висока врожайність, ягоди великі і смачні, солодкі, з легкою кислинкою, не гірчать».

Олена: «Хороший сорт. Плодоносить щорічно, з куща знімаю не менше 4 кг ягід. Плоди великі, красивого темно-синього кольору, кислувато-солодкі. Ми їмо їх свіжими, заморожуємо і варимо варення — в будь-якому вигляді смачно».

Висновок

Принцеса Діана — сорт жимолості, що підходить для вирощування в помірному кліматі. Він характеризується крупноплідність, стабільною врожайністю і здатністю адаптуватися до різних погодних умов. Серед основних недоліків відзначають середню морозостійкість, схильність до ураження хворобами і шкідниками.