Від надійності і стійкості фундаментного підстави залежить довговічність споруди та безпеку її експлуатації. Виходячи з цього, правильний вибір опорної конструкції стає однією з найважливіших умов при будівництві будівель, лазень і господарських будівель.
Плюси, мінуси та умови застосування
Існує декілька варіантів зведення фундаментів, проте найпоширенішим для малоповерхових житлових будинків є підстава стрічкового типу. Це пояснюється оптимальним співвідношенням між експлуатаційними характеристиками і фінансовими витратами на його зведення.
В результаті, інші типи фундаментних конструкцій застосовують лише тоді, якщо стрічка не може забезпечити гарантованої стійкості споруди. Наприклад, на пучинистих грунтах або при високому рівні ґрунтових вод. Однією з кращих альтернатив у таких випадках стане залізобетонна плита. Тому спробуємо розібратися в питанні, який фундамент краще, стрічковий або монолітна плита, порівнявши їх технічні характеристики, час на зведення та фінансові витрати.
Стрічкові фундаменти
Цей тип підстав являє собою суцільну бетонну стрічку, влаштовану під кожною стіною і занурену у грунт на розрахункову глибину. Вона сприймає вагові навантаження від будівлі, рівномірно розподіляє їх і передає на щільні шари грунту. Параметри стрічки визначаються наступними конструктивними показниками:
- опорна ширина;
- висота;
- глибина закладення;
- будівельний матеріал.
По глибині залягання розрізняють незаглиблений, малозаглиблений і заглиблений стрічковий фундамент. Перший тип підстави застосовується на особливо щільних, кам’янистих і скельних грунтах. Другий — на сухих непучиністих грунтах. Повноцінна стрічка повного заглиблення спирається на щільні шари нижче нормативної точки глибини промерзання грунту.
В якості матеріалу для будівництва стрічкового підстави використовують:
- готові залізобетонні блоки;
- бутовий камінь;
- глиняна цегла повнотіла;
- армований бетон.
Крім цього, можна зустріти комбіновані варіанти застосування цих матеріалів і пальово-стрічкові конструкції.
Головними перевагами стрічкових конструкцій є:
- простота зведення;
- відносно невисока вартість будівництва;
- хороша несуча здатність;
- міцність, надійність і довговічність;
- наявність декількох конструктивних рішень;
- можливість облаштування підвалу або цокольного поверху.
До недоліків слід віднести:
- необхідність гідрогеологічних вишукувань;
- великий обсяг земляних робіт;
- існуюча ймовірність просідання фундаменту при високому рівні грунтових вод, а також на слабких і рухливих грунтах.
Слід зауважити, що подібні недоліки існують і в інших типів фундаментних підстав. Сучасні будівельні технології дозволяють знизити ризик помилки і уникнути виникнення пошкоджень або зміщення стрічкової опори.
Монолітна плита
Цей тип фундаментів виконується у вигляді монолітної залізобетонної плити, залитої на утрамбований піщано-гравійну подушку (докладніше розглянута конструкція тут). Також передбачаються шари теплової та гідравлічної ізоляції. Завдяки великій площі конструкції, вагова навантаження від будівлі і самого фундаменту рівномірно розподіляється і в питомій відносно невелика. При цьому армований бетонний моноліт здатний вільно пересуватися по поверхні грунту при його переміщеннях, не руйнуючись і забезпечуючи надійну опору для споруди.
За типом конструкції розрізняють суцільні і ребристі плити, а також коробку або фінську, плоский моноліт якої суміщений з мелкозаглубленним стрічковим фундаментом.
Для влаштування плити підстави будівельники:
- знімають верхній шар ґрунту;
- трамбують поверхню;
- засипають та ущільнюють піщано-гравійну подушку;
- розстеляють геотекстиль;
- укладають шар утеплювача з пінополістиролу;
- встановлюють опалубку;
- монтують арматурний каркас;
- заливають бетонну суміш по всій поверхні.
Зведення стін починають тільки після твердіння бетону на 70-75%, що настає через 2-3 тижні. В результаті будівництво будинку здійснюється на міцному, утепленому підставі, стійке до можливих переміщень грунту.
До числа основних переваг застосування монолітної залізобетонної плити в якості фундаменту для житлового будинку відносять:
- можливість зведення будівель практично на всіх типах грунту;
- високу несучу здатність завдяки розподілу вагових навантажень на великій площі;
- забезпечення стійкості будівлі при переміщеннях грунту;
- простоту конструкції, що виключає ризик серйозних будівельних помилок;
- використання плити в якості підлоги першого поверху.
Серед мінусів фахівці називають:
- відсутність в будинку підвали або погреби;
- неможливість проведення ремонтних робіт;
- велика витрата будівельних матеріалів;
- значний обсяг земляних робіт, що вимагає використання спеціальної техніки;
- висока вартість будівництва.
Однак ці недоліки стають повністю виправданими в тих випадках, коли із-за слабких і нестійких грунтів альтернатив просто не існує. У цьому випадку відповідь на питання, що краще — плита або стрічковий фундамент, стає однозначним.