Геотекстиль для фундаменту: для чого потрібен, який вибрати і як укладати?

Геотекстиль — новий багатофункціональний рулонний матеріал, застосовуваний для захисту заглиблених будівельних конструкцій від несприятливих впливів. Виготовляється з поліестеру, поліефіру і поліпропілену у вигляді тканих полотен (геоткань) або термічно обробленої нетканій перфорованої плівки.

Геологічну тканина отримують шляхом традиційного текстильного плетіння полімерних ниток під прямим кутом по відношенню один до одного. Таке полотно відрізняється високою міцністю, еластичністю і здатне пропускати вологу тільки в одну сторону. Підвищена еластичність дозволяє використовувати геологічний текстиль в місцях зі складною просторовою конфігурацією будівельних конструкцій з ламає деформацією ізолюючих шарів.

Для виготовлення нетканих полотен використовують полімерні волокна з віскози, поліамідів, поліефірів і поліпропілену, які хаотично скріплюють між собою термічним або пробивним способом. Структура матеріалу може складатися з одного виду сировини або комбінації різних полімерів.

Застосування

Для чого потрібен геотекстиль у фундаменті? Він застосовується для вирішення різних завдань, оскільки враховується:

  • висока міцність і довговічність матеріалу;
  • здатність до зміцнення грунту;
  • стійкість до впливу вологи і низьких температур;
  • унікальні гідроізоляційні властивості;
  • більш рівномірний розподіл вагових навантажень;
  • припинення росту бур’янів;
  • пропуск вологи в одному напрямку;
  • стійкість до впливу грибка, комах і гризунів.

Крім цього, слід відзначити здатність геотекстилю для фундаменту збільшувати щільність і міцність після додаткової термічної обробки. В результаті геотекстильні полотна застосовуються для:

  • зміцнення слабких грунтів і розподілу навантаження від конструкцій;
  • поділ різних верств насипних будівельних матеріалів;
  • дренажного відведення вологи від несучої основи.

При цьому доступна вартість полотна робить такий захист ефективної та економічно виправданою.

Критерії вибору матеріалу

Експлуатаційні характеристики полімерних ниток, які застосовують для виготовлення геотекстилю, дуже близькі. У той же час, слід пам’ятати, що неткані полотна володіють кращими гідроізоляційними властивостями і дешевше, а геоткань більш пластична, міцніше, але дорожче.

По щільності

При виборі рулонного матеріалу, перш за все, слід орієнтуватися на його щільність:

  • 150-200 г/м2 застосовують для влаштування дренажів та ефективного відведення вологи;
  • 250-300 г/м2 для поділу ґрунту і насипних шарів із збільшенням їх стійкості і міцності;
  • понад 350 г/м2 для більш ефективного розподілу вагового навантаження на грунт і захисту від пухких грунтів.

Як показує практика, при відсутності рухомого або нестійкого ґрунту, для захисту фундаменту для будинків висотою до 2-х поверхів правильно буде застосовувати полотно щільністю 250-300 г/м2.

По товщині і іншим параметрам

Виробники матеріалу постачають на ринок геологічний текстиль товщиною від 0,8 до 3,8 мм. Чим більше товщина, тим полотно міцніше, але й коштує дорожче. Оптимальним варіантом для укладання геотекстилю під фундамент вважається матеріал товщиною 1,6-2,4 мм

В числі інших важливих параметрів можна назвати коефіцієнт фільтрації, який визначає кількість вологи, що пропускається за одиницю часу, і показник міцності на розрив.

Укладання геотекстилю при зведенні фундаментів

Рівень ефективності застосування захисних геологічних полотен для фундаментів будівель значною мірою залежить від точного дотримання технології укладання матеріалу. Для кожного типу фундаментних підстав вона має певні особливості. Але перед тим як укладати геотекстиль під фундамент, слід вивчити основні принципи:

  • поверхню грунту або насипного матеріалу повинна бути добре ущільнена і максимально вирівняна по горизонталі;
  • нахлест сусідніх полотен при укладанні складає смугу — не менше 200 мм, при наявності ухилу — вдвічі більше;
  • при можливості рекомендується використовувати термічний спосіб з’єднання полотен, в іншому випадку слід застосовувати пластикові або металеві скоби.

Для зварювання полотен використовується газовий пальник або паяльна лампа. Після достатнього розігріву, сусідні крайки накладають один на одного і щільно притискають. Бетон на геотекстиль не заливається. Перед бетонуванням полотно покривається шаром утрамбованого піску товщиною 50-100 мм

Цікаве:  Як прибрати запах з каналізації у ванній чи туалеті: можливі причини та шляхи вирішення

Монолітний фундамент стрічкового типу

Геологічне полотно щільністю 300 або більше г/м2 укладають на дно траншеї до засипання підстилаючої подушки. Якщо шар гравію і піску засипаються окремо, а не у вигляді суміші, то їх так само слід розділити геотекстилем під стрічковий фундамент щільністю 200-300 г/м2. Це виключить поступове вимивання піску в шар гравію.

Нижній шар текстилю слід з’єднати з вертикальним полотном з зовнішньої сторони стрічки і тільки після цього приступати до складання опалубної конструкції. При незнімної опалубки з пінополістиролу вертикальна смуга рулонної ізоляції не потрібна, оскільки пінопласт вже сам по собі стане достатнім захистом.

Після закінчення заливання бетонної суміші і її схоплювання, верхню площину монолітної стрічки слід покрити полотном щільністю 150-250 г/м2. Більш висока щільність в даному випадку не потрібно.

Стрічковий фундамент із збірного залізобетону

Відмінність захисту від монолітної конструкції полягає в тому, що бічну стінку стрічки захищають геотекстилем, наклеюючи його на бетонну поверхню за допомогою бітумної мастики. При цьому бічного краю полотна повинні виходити за краї стінки і з’єднуватися з іншими шарами.

Плитні основи

Смуги полотен розстеляють по всьому дну котловану таким чином, щоб вони виходили за периметр фундаменту на 150-200 мм. Потім встановлюють опалубку, збирають арматурний каркас і заливають бетон.

Після зняття опалубних щитів плівку завертають на бічні торці і приклеюють за допомогою бітумної мастики. Верхня площина монолітної плити не ізолюється, оскільки буде закрита від зовнішніх впливів.

Який геотекстиль використовувати для фундаменту монолітна плита? В якості матеріалу рекомендується вибрати нетканий матеріал щільністю 150-200 г/м2. Або ткане щільно щільністю 200-250 г/м2. Воно цілком забезпечить хороший захист конструкції і поліпшить її стійкість.

Стовпчасті та пальові фундаменти

Самі стовпи і палі в гідроізоляції фундаменту геотекстилем не потребують. Але, при наявності цокольного поверху, перед монтажем ростверку рекомендується покрити вирівняний грунт полотном і насипати зверху пісок, гравій або залити поверхню бетоном. Після цього можна перейти до монтажу ростверку і цокольних стін.

В якості захисного матеріалу можна вибрати нетканий плівковий матеріал щільністю 150-200 г/м2.

Використання полімерних полотен при влаштуванні вимощення

Вимощенням називають примикає до стіни покриття у вигляді твердої суцільної смуги по всьому периметру будинку. Вона захищає стіни і фундамент будівлі від несприятливого впливу атмосферних опадів, зменшує глибину і зону промерзання, знижує втрати тепла в нижній частині будинку.

Однак і сама вимощення з часом може бути зруйнована під тиском спученого грунту або при таненні снігів. Для її захисту можна використовувати полотна, якщо укласти і зафіксувати ізоляцію правильно.

Перед розміщенням насипний подушки потрібно постелити на грунт два шари полотна таким чином, щоб геотекстильний шар виходив за край вимощення на 300-400 мм. Крім цього, ізоляцію слід завести на стіну і підняти на 50-100 мм вище запланованого рівня бетонної поверхні.

Зверху посипати шар щебеню (про те, який щебінь краще вибрати, ми писали тут), утрамбувати і покрити його ще одним шаром полотна. У цьому випадку пісок не буде вимиватися водою в шар щебеню. Не утворюються порожнечі, і вимощення буде тривалий час стояти на міцній основі. Далі насипається пісок, проливається водою і заливається бетонна смуга по периметру будинку.

Для цієї конструкції рекомендується використовувати неткане голкопробивне полотно щільністю не менше 350 г/м2. Такий геотекстиль має максимальну міцність і найбільш ефективно відводить вологу. Менш щільний матеріал можна використовувати на стійких непучиністих грунтах.