Чи маєте ви схильність до демонстративної поведінки?

Дитяча демонстративна поведінка

Поведінка є важливим індикатором і складовим елементом правильного й адекватного розвитку дитини. Як тільки в правильному формуванні малюка виникає якесь порушення (занижена або завищена самооцінка, проблеми з батьками або вчителями, відсутність самоконтролю і т. д.), це одразу ж відобразиться на його поведінці.

У тих дітей, які ростуть, виховуються і навчаються в сім’ях, де батьки не приділяють їм уваги і не проявляють належної любові і турботи, дуже часто виникають проблеми у розвитку. Дефіцит емоцій та уваги з боку батьків часто стає причиною демонстрації дитиною демонстративного і зухвалої поведінки. За допомогою демонстративного поведінки малюк намагається привернути до себе увагу мами і тата.

Демонстративна поведінка властиво і тим дітям, які мають примхливим характером, відчувають потребу в самоствердженні і самореалізації, протестують проти будь-яких нововведень, пережили ту або іншу емоційну травму (розлучення батьків, смерть бабусі або дідуся, поява молодшого братика або сестрички і т. д.).

Дуже часто демонстративно і зухвало починають себе вести ті діти, які виховуються в авторитарних сім’ях, де мама і тато спілкуються з дітьми і звертають на них увагу тільки тоді, коли вони погано поводяться і здійснюють деструктивні вчинки і дії.

До п’яти-шести років у малюків виникає гостра потреба у визнанні і повазі їх власної особистості. Саме в цьому віці хлопчики і дівчатка починають розуміти, що інші люди можуть про них щось подумати. Між дітьми, які вже вміють порівнювати себе зі своїми однолітками, виникає конкуренція. Неувага ж і докори з боку не тільки дорослих, але й інших дітей, викликають у малюка почуття образи.

Якщо дитина не вміє реально й адекватно оцінювати себе і своїх однолітків, а його думка про себе самого не буде збігатися з думкою інших дітей про нього, то у малюка може виникнути бажання довести оточуючим свою перевагу і свою правоту.

Цікаве:  Гордовитість в психології: значення і синоніми слова

У бажаючих довести свою правоту оточуючим людям дітей часто виникає і потреба в підвищеній увазі до їх персони. Чому? Справа в тому, що у віці п’яти-шести років головною для дитини стає потреба в позитивній оцінці з боку оточуючих його людей. Чим вище і позитивніше оцінка, тим краще задовольняється дитяча гіпертрофована потреба в самоствердженні.

Такі діти будь-якими доступними їм методами намагаються привернути увагу до своєї особистості. Хоча вони і беруть активну участь у спілкуванні з дорослими людьми і однолітками, але особистість співрозмовника їх абсолютно не цікавить. Будь вступає в діалог з такою дитиною людина є лише платформою для демонстрації тих чи інших якостей дитини.

Дитині з демонстративною поведінкою хочеться, щоб оточуючі люди не просто звертали на нього увагу, а по-справжньому їм захоплювалися! Якщо малюк не отримує потрібного йому ресурсу від інших людей, то він стає дратівливим і агресивним. Така дитина буде робити все можливе, щоб принизити і знецінити іншої людини. Часто діти з демонстративною поведінкою вживають порівняльні форми («краще і гірше», «швидше і повільніше», «красивіше і більш неприємним» і т. д.) у свою користь.

Схильні до демонстративного поведінки малюки часто піддають критиці дії і вчинки інших людей, при якому зручному випадку нагадують людям про колись зроблені помилки. Такі діти часто втручаються в дії інших дітей, перебивають їх і не дають їм проявити себе. Діти з демонстративною поведінкою здійснюють позитивні вчинки або ведуть себе добре тільки заради схвалення інших людей.

Гра – один з найбільш ефективних і дієвих способів коригування демонстративного поведінки дитини. За допомогою гри дорослому необхідно створити такі спеціальні умови, які будуть максимально спрямовані на прояв демонстративності малюка.